Федо́т Петро́вич Фі́лін (Філін, 7 березня 1908(19080307), с. Селіно Одоєвського повіту Тульської губернії, тепер Дубенського району Тульської області — 5 травня 1982, Москва) — російський мовознавець-славіст у СРСР. Послідовник марризму, а по його забороні — чільна постать серед ортодоксальних «марксистів», противник структуралізму, генеративізму і взагалі західного мовознавства нового часу.

Філін Федот Петрович
Народився 23 лютого (7 березня) 1908 або 1908[1]
Selinod, Q23895174?, Дубенський район[d], Одоєвський повітd, Тульська губернія, Російська імперія
Помер 5 травня 1982(1982-05-05) або 1982[1]
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність діалектолог
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Заклад Institute for Linguistic Studiesd
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник Марр Микола Якович
Членство Академія наук СРСР
Партія КПРС
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія

Від 1971 редактор офіційного журналу «Вопросы языкознания», директор Інституту російської мови АН СРСР, активний пропагандист політики русифікації народів СРСР.

Праці ред.

Серед праць, які так чи інакше стосуються української мови, можна назвати такі: «Лексика русского литературного языка древнекиевской эпохи» (1949), «Образование языка восточных славян» (1962), «Происхождение русского, украинского и белорусского языков» (1972) та збірки за редакцією Філіна «Вопросы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков» (1974) і «Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков» (Дніпропетровськ, 1975). У своїх історичних працях боронить теорію давньої східнослов'янської єдності, але підкреслює локальні відмінності як діалектні.

  Зловісна роль Федота Філіна в історії радянського мовознавства ще чекає на свого літописця. В ньому було щось диявольське. Він і помер, як належить злому чаклунові, в день похорон Р. І. Аванесова, з яким він потай, але вперто боровся…  

— Володимир Андрійович Успенський, математик, фахівець із математичної лінгвістики

Література ред.

  1. а б Czech National Authority Database