Відкрити головне меню

Фізіологія людини і тварин є розвинутою галуззю біології і медичної науки в Україні. Фізіологічні дослідження на теренах сучасної України налічують більше 150 років. Українськими дослідниками зроблено низку фізіологічних відкриттів світового рівня. Численні наукові центри в системі Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України та університетів пов'язані з фізіологічними науковими школами.

Зміст

Історія фізіології в УкраїніРедагувати

Фізіологія на теренах України почала розвиватися, як і світова, у прив'язці до анатомічних досліджень. Перші фізіологічні розвідки пов'язані з Львівським університетом, де працювали Я. Костржевський та Т. Седей. Перша університетська кафедра фізіології була створена у 1836 році в Харківському університеті, проте дослідження там розпочалися лише у 1860-ті роки, коли завідувачем кафедри став Іван Щелков.[1] У Київському університеті кафедру у 1840 році очолив Едуард Мірам. Перші фізіологи на території України після закінчення вітчизняних університетів обов'язково стажувалися в Європі, в першу чергу в німецьких університетах. За кордоном Російської імперії навчалися Мірам, Олександр Вальтер, Сергій Чир'єв, перший завідувач кафедри фізіології Харківського університету Іван Калениченко, Василь Данилевський. Деякі фізіологи приїжджали працювати з Європи, наприклад Володимир Томса.

Вплив наукових шкіл Павлова і СєченоваРедагувати

Значний вплив на розвиток фізіології в Україні здійснили російські фізіологічні школи Івана Сєченова та Івана Павлова.

Учень Сєченова Микола Введенський мав учня Данилу Воронцова, який працював зокрема в Одеському, Київському університеті та в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця.[2] Воронцов започаткував велику школу електрофізіології, з якої вийшли Платон Костюк, Михайло Шуба, Володимир Скок, Ігор Магура, Пилип Сєрков, Ірина Владімірова. Кожен з них досліджував фізіологію та електричні сигнали різних типів клітин.

В лабораторії Івана Павлова працювали українські фізіологи Василь Чаговець та Георгій Фольборт. Чаговець очолив кафедру фізіології Київського університету (надалі завідував кафедрою в Київському медичному інституті). Чаговець розвивав електрофізіологічні дослідження роботи нервової та м'язової тканини. Його учень Володимир Правдич-Немінський вперше в світі виміряв електроенцефалограму з поверхні черепа тварини. Правдич-Немінський також вивчав метаболізм азотвмісних сполук в організмі та його вплив на фізіологію. Фольборт вивчав фізіологію травної системи, фізіологічну втому, механізми формування умовних рефлексів. Він працював у Харківському медичному інституті, надалі в Київському медичному інституті, Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця.

Наукові центриРедагувати

Важливим науковим центром, де досліджуються питання фізіології є Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. Тут вивчаються фізіологія нервової системи, фізіологія кровообігу і серця, фізіологія дихання, молекулярна і клітинна фізіологія. Функції клітини також вивчають у Міжнародному центрі молекулярної фізіології НАН України. В структурі НАМН України також є інститути, де досліджують фізіологічні процеси з медичної точки зору. В Інституті геронтології вивчають вікову фізіологію, в Інституті ендокринології - функцію ендокринної системи та фізіологію обміну речовин.

Видатні українські фізіологи та їх відкриттяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати