Фіалка різнолиста

вид рослин
Фіалка різнолиста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Мальпігієві (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Підродина: Violoideae
Триба: Violeae
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіалка різнолиста
Viola epipsila
Ledeb., 1820
Посилання
Вікісховище: Viola epipsila
Віківиди: Viola epipsila
EOL: 484235
IPNI: 60454694-2
ITIS: 505711
NCBI: 669863

Фіалка різнолиста[1][2][3] (Viola epipsila) — вид трав'янистих рослин родини фіалкові (Violaceae), який в основному зростає на болотах у Північній Європі й північній частині Північної Америки. Вважається реліктом останнього льодовикового періоду. Етимологія: дав.-гр. ἐπί — «дещо», дав.-гр. ψιλός — «безволосий»[4].

Опис

ред.

Багаторічна трав'яниста рослина 5–15 см заввишки; кореневища короткі, тонкі, повзучі. Стебла безволосі, майже безлисті, є лускаті приквітки на горішній половині. Листки в прикореневій розетці, черешкові. Листки серцювато-ниркоподібні, розсіяно запушені, не блискучі; прилистки овально-ланцетні. Квітки поодинокі, кивають, мають слабкий запах, блакитно-лілові, 10–20 мм у діаметрі; пелюсток 5, найнижчі 1.5–2.0 см завдовжки, з фіолетовими прожилками; чашолистків 5; тичинок 5. Плоди — 3-клапанні, 1 мм довжини капсули.

Квітує з травня по червень.

Поширення

ред.

Азія (Росія, Китай); Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Чехія, Словаччина, Німеччина, Польща, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Румунія); Північна Америка (Канада, США). Населяє здебільшого болота, вологі ліси, вологі луки, струмки.

В Україні зростає на болотах і торф'янистих луках — у Лівобережному Поліссі, зрідка[2]. Входить до списків рослин, які потребують охорони на територіях Житомирської, Львівської, Сумської, Харківської областей[3].

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. Довідник назв рослин України
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 104. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Gledhill D. The Names of Plants, third edition. — Cambridge University Press, 2002. — С. 132, 240. — ISBN 9780511055089. Архівовано з джерела 27 лютого 2017 [Архівовано 2017-02-27 у Wayback Machine.]