Фройденбергіт
Фройденбергіт, фройденберґіт (рос. фройденбергит; англ. freudenbergite; нім. Freudenbergit m) — мінерал, складний оксид натрію і заліза.
| Фройденбергіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Fdb[2] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.CC.10 |
 Фройденбергіт у Вікісховищі | |
Названий на честь німецького геолога В.Фройденберґа (W.Freudenberg), G.Frenzel, 1961.
Опис
ред.- 1. За Є. К. Лазаренком: NaFe3+Ti3O7(O, OH)2.
- 2. За Г.Штрюбелем та З.Х Ціммером: NaFeTi3O8.
- 3. За «Горной энциклопедией»: Fe3+Ti3O7(O, OH)2.
- 4. За К.Фреєм та «Fleischer's Glossary» (2004): Na2(Ti, Fe)8O16.
Склад у % (з родов. Оденвальд, ФРН): Na2O — 6,90; Fe2O3 — 18,94; TiO2 — 63,62. Домішки: K2О (1,33), MgO (0,47), MnO (0,26), Al2О3 (0,47), SiO2 (2,03), Nb2О5 (2,73).
Сингонія гексагональна. Форми виділення: дрібні зерна та недосконалі таблитчасті кристали. Спайність досконала по площинах кристалів. Густина 4,38. Колір чорний. Риса бліда жовто-бура. В тонких шліфах при сильному освітленні просвічує. У відбитому світлі подібний до рутилу. Слабо анізотропний.
Поширення
ред.Первинний пізньомагматичний рудний мінерал лужного сієніту, збагаченого апатитом.
Супутні мінерали: апатит, гематит, санідин, егірин. Знайдений у родов. Катценбукель (ФРН).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фройденбергіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фройденбергіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.