Вікіпедія

Френк Голдер

американський історик

Френк Альфред Голдер (англ. Frank Alfred Golder; 11 серпня 1877(1877серпня11) — 7 січня 1929) — американський історик й архіваріус, який спеціалізувався на історії Росії. Його найбільше пам'ятають за роботу на початку 1920-х років зі створення основоположної колекції слов'янських мовних матеріалів, яка сьогодні зберігається в бібліотеці та архіві Інституту Гувера при Стенфордському університеті в Каліфорнії.

Френк Голдер
Народився 1877[1][2][…]
Помер 1929[1][2][…]
Країна  США
Діяльність історик, архівіст
Alma mater Гарвардський університет
CMNS: Френк Голдер у Вікісховищі

Біографія

ред.

Ранні роки

ред.

Народився 11 серпня 1877 року[4] поблизу Одеси, Україна, яка тоді була частиною Російської імперії[5]. Родина, яка була етнічними євреями, емігрувала до США, коли Голдер був ще маленьким, ймовірно, одразу після Одеського погрому 1881 року[5]. Голдер не розмовляв ні російською, ні українською мовами, але вважається, що спочатку заговорив на їдиш, а потім вивчив англійську в США[5].

Сім'я Голдерів оселилася у Бриджтоні, штат Нью-Джерсі, де вони жили в бідності[5]. Френк в дитинстві підробляв як бродячий торговець усіляких дрібниць[5]. Тоді він подружився з баптистським священником, який допоміг хлопцеві уникнути життя на вулиці і здобути освіту, зокрема в Джорджтаунському коледжі, підготовчій школі в Кентуккі[6].

Згодом Голдер прийняв унітаризм, що викликало напругу між ним і батьками, які залишалися прихильниками юдаїзму[6].

Після завершення підготовчої школи Голдер вступив до Університету Бакнелла в Льюїсбурзі, штат Пенсільванія, гуманітарного коледжу, який закінчив зі ступенем бакалавра у 1898 році, опанувавши необхідну дворічну програму[7].

Після навчання переїхав до Філадельфії, куди нещодавно переселилися його батьки[8]. Хоча його академічної кваліфікації було достатньо, щоб викладати в міській школі, життя у Філадельфії Голдеру не сподобалося, тому у липні 1899 року він подав заявку через Міністерство внутрішніх справ США на посаду викладача на Алясці[8]. Заявку ухвалили, і в серпні того ж року Голдер сів на поїзд, щоб подолати 5000-мильний шлях до віддаленого поселення на острові Унга, щоб навчати корінних алеутів у державній школі[8]. Голдер залишався на острові Унга до 1902 року[7]. Цей досвід допоміг виховати у Голдера інтерес до історії Аляски на все життя, а також став джерелом матеріалу для його першої книги, збірки фольклору «Казки з острова Кадьяк»[9].

Вступивши до Гарвардського університету, залишив Аляску і 1903 року здобув другий ступінь бакалавра[10], продовживши навчання на факультеті історії[7]. Під час написання дипломної роботи їздив до Парижа та Берліна, де зацікавився історією Росії — спеціальності, яку нечасто викладали в США. Голдер поєднав свої інтереси на Алясці та Російській імперії у дисертації, яка стосувалася експансії Російської імперії в Тихому океані. 1909 року здобув ступінь доктора філософії у Гарварді, а його дисертація вийшла як книга у 1914 році «Російська експансія на Тихий океан, 1641—1850»[7].

Академічна кар'єра

ред.

Після захисту дисертації недовго працював на посаді викладача в Бостонському та Чиказькому університетах у 1909 і 1910 роках[7]. Отримав призначення на посаду доцента кафедри економіки та історії у Вашингтонському державному коледжі, розташованому в невеликому містечку Пуллман у східному Вашингтоні[7], яку обіймав протягом десяти років. За цей час він здобув звання професора[7].

Голдер прагнув провести дослідження в Росії, щоб скласти бібліографію історичних праць у тамтешніх бібліотеках й архівах. Відрядженню посприяв історик Франклін Джеймсон з Інституту Карнегі, який погодився відправити Голдера з дослідницькою місією до Російської імперії[11].

Голдер прибув до Санкт-Петербурга у лютому 1914 року і залишався там до листопада, він став свідком оголошення Першої світової війни того літа[12]. Попри масову паніку та дезорганізацію суспільства під час війни, Голдер все ж завершив дослідницьку місію, створивши бібліографічний довідник, який зрештою вийшов друком у 1917 році як «Путівник до матеріалів для американської історії в російських архівах»[12]. На основі зібраного матеріалу Голдер написав кілька статей для провідних наукових журналів, що допомогло зміцнити його репутацію як експерта з російської дипломатичної історії XVIII та XIX століть[13].

Під час другої дослідницької поїздки до Росії від імені Американського географічного товариства Голдер знову опинився в центрі важливих історичних подій[14]. Голдер мав ознайомитися, перекласти та відредагувати для публікації в журнали документи данського дослідника Вітуса Берінга. Він прибув до Петрограда 4 березня 1917 року — всього за кілька днів до вибуху Лютневої революції, яка швидко поклала кінець династії Романових і дала початок конституційній демократії[14]. Попри хаос 1917 року вийшли друком два томи «Подорожей Берінга» у 1922 та 1925 роках.

Досвід Голдера в Росії зробив його цінним для адміністрації президента Вудро Вільсона, і його призначили до комітету експертів, який утворили наприкінці 1917 року для збору довідкової інформації для майбутньої мирної конференції[15]. Комітет, знаний як «Інкваєрі» й очолюваний близьким особистим радником Вільсона полковником Едвардом Хаузом, діяв протягом двох років, і Голдер був автором звітів про Україну, Литву, Польщу та два регіони Росії[15].

Голдера не обрали для поїздки до Європи як експерта на Паризькій мирній конференції, після завершення діяльності комітету він повернувся до Пуллмана та викладав у штаті Вашингтон[15].

Куратор бібліотеки Гувера

ред.

1920 року Голдер викладав на літніх курсах у Стенфордському університеті поблизу Пало-Альто, Каліфорнія[15]. Голдер з'явився у потрібному місці в потрібний час, оскільки американський міністр торгівлі і переконаний бібліофіл Герберт Гувер вирішив передати стоси документів, зібраних ним у роки війни, своїй альма-матер до Стенфорда як архівну колекцію[15].

Голдер швидко отримав посаду куратора Колекції історії війни Гувера, групи матеріалів, які сформували початкову основу для колекції Інституту Гувера та архіву війни, революції та миру в Стенфордському університеті[15]. У серпні 1920 року Голдер вирушив до Радянської Росії під час своєї першої збиральницької подорожі, яка тривала три роки і завершилася створенням однієї з основоположних колекцій слов'янських книг, плакатів, журналів й урядових документів[15]. Велику кількість матеріалів, деякі унікальні та недовговічні, Голдер зібрав з різних частин Європи, упакував в ящики та відправиві для архівного зберігання в Каліфорнії[15].

Смерть і спадок

ред.

Помер 1929 року[10]. Голдер ніколи не одружувався, але мав молодшого брата Бенджаміна Голдера, який на момент його смерті був конгресменом-республіканцем від Пенсільванії[6].

Основне зібрання документів Голдера зберігається в бібліотеці та архіві Інституту Гувера Стенфордського університету в 43 архівних ящиках, серед них щоденники, які були вилучені істориками Теренсом Еммонсом і Бертраном М. Патенодом для публікації книги 1992 року «Війна, революція, та мир у Росії: уривки Френка Голдера, 1914—1927»[16]. Друга менша колекція зберігається в Зеленій бібліотеці в Стенфордському кампусі[17].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б (not translated to mul) Проєкт Гутенберг — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 1971.
  3. ↑ а б Swartz A. Open Library — 2007.
  4. ↑ «United States World War I Draft Registration Cards, 1917—1918,» database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/3:1:33S7-81WP-96J9?cc=1968530&wc=9FCC-7M9%3A928443301%2C928747501 : 9 September 2019), Washington > Whitman County; Clizer, Charles-Sharp, James > image 1261 of 5362; citing NARA microfilm publication M1509 (Washington, D.C.: National Archives and Records Administration, n.d.).
  5. ↑ а б в г д Terence Emmons and Bertrand M. Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia: The Passages of Frank Golder, 1914—1927. Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1992; pg. xi.
  6. ↑ а б в Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pp. xi-xii.
  7. ↑ а б в г д е ж Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pg. xii.
  8. ↑ а б в Alain Dubie, Frank A. Golder: An Adventure of a Historian in Quest of Russian History. Boulder, CO: East European Monographs, 1989; pg. 2.
  9. ↑ Fisher, H. H. (1929). Frank Alfred Golder, 1877-1929. The Journal of Modern History. Т. 1, № 2. с. 253—255. doi:10.2307/1872008. ISSN 0022-2801. Процитовано 18 червня 2024.
  10. ↑ а б Dr. Frank Golder of Hoover War Library, Dead. Santa Cruz Evening News. Santa Cruz, CA. 7 січня 1929. с. 2. Процитовано 20 березня 2022 — через Newspapers.com.  
  11. ↑ Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pg. xiii.
  12. ↑ а б Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pg. xiv.
  13. ↑ Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pp. xiv-xv.
  14. ↑ а б Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pg. xv.
  15. ↑ а б в г д е ж и Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pg. xvii.
  16. ↑ Emmons and Patenaude (eds.), «Introduction» to War, Revolution, and Peace in Russia, pg. x, fn. 1.
  17. ↑ «Guide to the Frank Alfred Golder Papers, 1858—1927,» Online Archive of California, Board of Trustees of Stanford University, 1998.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френк_Голдер&oldid=42843137