Фрейя
Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Ньйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу й привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель». В міфології інших індоєвропейських народів є схожа на неї богиня Лада (слов'янська міфологія). У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли бажали отримати хороший урожай чи народити дитину.
Фрейя Freyja | |
---|---|
Фрейя їде в колісниці, запряженій її котами. Нільс Бломмер (1852) | |
Скандинавська богиня родючості | |
В інших культурах | Іштар |
Місцевість | Скандинавія |
Згадки | Молодша Едда |
Батько | Нйорд |
Брати/сестри | Фрейр |
Діти | Ґерсемі та Гносс |
Атрибути | Колісниця, запряжена рисями; Чарівне намисто Брісінґамен |
Частина від | скандинавська міфологія |
![]() |
Фрейя належить до клану старших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками й Фрейя, Фрейр та Ньйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрейя вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрейя обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, Альфрік, Берлінґ та Ґрер) на ніч кохання. Одного зі своїх коханців, Оттара, вона перетворила на кабана.
Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» стверджує, що Фрейя мала чоловіка на ім'я Одур чи Од, про якого практично нічого, окрім його імені, не відомо. Він часто подовгу подорожував, тоді Фрейя плакала сльозами з чистого золота. В ранній період германської міфології Фрейя та Фріґґ чітко не відрізнялись, однак у пізніший період відмінності були очевидними.
Фрейя є чаклункою і вона долучила асів до мистецтва сейд — шаманізму, а також навчила Одіна закляттям ванів. Вона також володіє чарівною накидкою з пір'я сокола, одягнувши яку вона може перетворитись на будь-якого птаха. Цю накидку вона позичила в Локі, коли він літав визволяти Ідунн.
Окрім любові, Фрейя є богинею родючості, врожаю і жнив. Жнива бувають різними й у Фрейї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива.
Фрейї належить 1-ий еттір (атт) Великого Футарку. Див. (Руни Одіна).
Вплив на культуруРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрейя |
- У германських мовах на честь Фрейї (або Фрейра) названо день тижня п'ятниця — нім. Freitag, англ. Friday, тощо
- У 1830 р. шведський хімік Нільс Габріель Сефстрем виявив новий елемент в залізній руді з Таберга (Швеція) і назвав його ванадій на честь Ванадіс.
- У данському гімні є рядок: «Og det er Frejas sal», що перекладається як «це і є обитель Фрейї».
- Polygala vulgaris у Скандинавії мала назву "волосся Фрейї" до прийняття християнства.[1]
ДжерелаРедагувати
- «The Ultimate Encyclopedia of Mythology», Arthur Cotterell & Rachel Storm — Anness Publishing Limited, 2005. — ISBN 0-681-03218-9 (або ISBN 1840385162)
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Schön, Ebbe. (2004). Asa-Tors hammare, Gudar och jättar i tro och tradition. Fält & Hässler, Värnamo. p. 228.