Фрейя

Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Ньйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу й привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель». В міфології інших індоєвропейських народів є схожа на неї богиня Лада (слов'янська міфологія). У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли бажали отримати хороший урожай чи народити дитину.

Фрейя Freyja
Фрейя їде в колісниці, запряженій її котами. Нільс Бломмер (1852)
Скандинавська богиня родючості
В інших культурах	Іштар
Місцевість	Скандинавія
Згадки	Молодша Едда
Батько	Нйорд
Брати/сестри	Фрейр
Діти	Ґерсемі та Гносс
Атрибути	Колісниця, запряжена рисями; Чарівне намисто Брісінґамен
Частина від	скандинавська міфологія
Медіафайли у Вікісховищі

Фрейя належить до клану старших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками й Фрейя, Фрейр та Ньйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрейя вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрейя обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, Альфрік, Берлінґ та Ґрер) на ніч кохання. Одного зі своїх коханців, Оттара, вона перетворила на кабана.

Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» стверджує, що Фрейя мала чоловіка на ім'я Одур чи Од. Про Од було запропоновано ряд теорій, котрі, як правило, розглядають його іпостасью божества Одіна через їх подібність. Він часто подовгу подорожував, тоді Фрейя плакала сльозами з червоного золота, та мандрувала "серед дивних народів", шукаючи Ода. В ранній період германської міфології Фрейя та Фріґґ чітко не відрізнялись, однак у пізніший період відмінності були очевидними.

Фрейя є чаклункою і вона долучила асів до мистецтва сейд — шаманізму, а також навчила Одіна закляттям ванів. Вона також володіє чарівною накидкою з пір'я сокола, одягнувши яку вона може перетворитись на будь-якого птаха. Цю накидку вона позичила в Локі, коли він літав визволяти Ідунн.

Окрім любові, Фрейя є богинею родючості, врожаю і жнив. Жнива бувають різними й у Фрейї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива.

Фрейї належить 1-ий еттір (атт) Великого Футарку. Див. (Руни Одіна).

Вплив на культуру

• У германських мовах на честь Фрейї (або Фрейра) названо день тижня п'ятниця — нім. Freitag, англ. Friday, тощо
• У 1830 р. шведський хімік Нільс Габріель Сефстрьом виявив новий елемент в залізній руді з Таберга (Швеція) і назвав його ванадій на честь Ванадіс.
• У данському гімні є рядок: «Og det er Frejas sal», що перекладається як «це і є обитель Фрейї».
• Китятки звичайні у Скандинавії мали назву «волосся Фрейї» до прийняття християнства.

Джерела

• «The Ultimate Encyclopedia of Mythology», Arthur Cotterell & Rachel Storm — Anness Publishing Limited, 2005. — ISBN 0-681-03218-9 (або ISBN 1840385162)

Посилання

• Скандинавська богиня Фрейя — богиня родючості, любові і краси. Германо-скандинавська міфологія. web.archive.org. 2020-10-23. Процитовано 2021-02-13.