Фрейя

Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Нйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу і привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель". В міфології інших індоєвропейських народів є схожа на неї богиня Лада (слов'янська міфологія). У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли хотіли забезпечити урожай чи появу дітей.

Фрейя Freyja
Фрейя їде в колісниці, запряженій її котами. Нільс Бломмер (1852) Скандинавська богиня родючості|Вікісховище=
Стать	жіноча
Міфологія	скандинавська
В інших культурах	Іштар
Місцевість	Скандинавія
Згадки	Молодша Едда
Батько	Нйорд
Брати/сестри	Фрейр
Діти	Gersemi і Hnoss
Атрибути:	Колісниця, запряжена рисями; Чарівне намисто Брісінґамен
Частина від	скандинавська міфологія
Фрейя у Вікісховищі?

Фрейя належить до клану старіших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками, й Фрейя, Фрейр та Нйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрейя вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрейя обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, Альфрік, Берлінґ та Ґрер) на ніч кохання. Одного зі своїх коханців, Оттара, вона обернула на кабана.

Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» стверджує, що Фрейя мала чоловіка на ім'я Одур чи Од, про якого практично нічого, окрім його імені, не відомо. Він часто подовгу подорожував, тоді Фрейя плакала сльозами зі щирого золота. В ранній період германської міфології Фрейя та Фріґґ чітко не розрізнялись, однак у пізніший період відмінності були очевидними.

Фрейя є чаклункою і вона долучила асів до мистецтва сейд — шаманізму, а також навчила Одіна закляттям ванів. Вона також володіє чарівною накидкою з пір'я сокола, одягнувши яку вона може обернутись на будь-якого птаха. Цю накидку вона позичила в Локі, коли він літав визволяти Ідунн.

Окрім любові, Фрейя «відповідає» за родючість, врожай і жнива. Жнива бувають різними й у Фрейї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива.

Фрейї належить 1-ий еттір (атт) Великого Футарку. Див. (Руни Одіна).

Вплив на культуру

• У германських мовах на честь Фрейї (або Фрейра) названо день тижня п'ятниця — нім. Freitag, англ. Friday, тощо
• У 1830 р. шведський хімік Нільс Габріель Сефстрем виявив новий елемент в залізній руді з Таберга (Швеція) і назвав його ванадій на честь Ванадіс.
• У данському гімні є рядок: «Og det er Frejas sal», що перекладається як «це і є обитель Фрейї».
• Polygala vulgaris у Скандинавії мала назву "волосся Фрейї" до прийняття християнства.

Джерела

• «The Ultimate Encyclopedia of Mythology», Arthur Cotterell & Rachel Storm — Anness Publishing Limited, 2005. — ISBN 0-681-03218-9 (або ISBN 1840385162)