Фредеріка Вюртемберзька

Фредер́іка Єлизав́ета Ам́алія Авѓуста Вюртемб́ерзька (нім. Friederike Elisabeth Amalie Auguste von Württemberg; 27 липня 1765 — 24 листопада 1785) — герцогиня Вюртемберзька з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртембергу Фрідріха Ойгена та маркграфині Фредеріки Бранденбург-Шведтської, дружина принца-регента Петра Ольденбурзького.

Фредеріка Вюртемберзька
нім. Friederike von Württemberg
Johann-Baptist Lampi d. Ä. 006-2.jpg
Фредеріка Вюртемберзька на портреті Йоганна Баптиста Лампі-старшого
Ім'я при народженні Фредеріка Єлизавета Амалія Августа
Народилася 27 липня 1765(1765-07-27)
Трептов-на-Резі, Королівство Пруссія
Померла 24 листопада 1785(1785-11-24) (20 років)
Ойтин
·пологи
Поховання герцогський мавзолей, Ольденбург
Країна Німеччина
Діяльність аристократ
Знання мов німецька
Титул герцогиня Вюртемберзька
Конфесія лютеранство
Рід Вюртемберги, Ольденбурги
Батько Фрідріх Ойген Вюртемберзький
Мати Фредеріка Бранденбург-Шведтська
Родичі сестра — Софія Доротея, російська імператриця
Брати, сестри Марія Федорівна, Єлизавета Вюртемберзька, Фрідріх I Вюртемберзький, Людвіг Вюртемберзькийd, Євген Фрідріх Вюртемберзькийd, Александр Вюртемберзькийd, Вільгельм Фрідріх Вюртемберзькийd, Duke Ferdinand Frederick Augustus of Württembergd, Johann Georg Sontheimd і Heinrich Friedrich Karl of Württembergd
У шлюбі з Петер Ольденбурзький
Діти Август, Георг

БіографіяРедагувати

Фредеріка народилася 27 липня 1765 року у Трептові-на-Резі. Вона була сьомою дитиною та другою донькою в родині вюртемберзького принца Фрідріха Ойгена та його дружини Фредеріки Бранденбург-Шведтської. Дівчинка мала старших братів Фрідріха, Людвіга, Євгена, Вільгельма та Фердинанда, а також сестру Софію Доротею. Сімейство згодом поповнилося п'ятьма молодшими дітьми.

Перші чотири роки свого життя Фредеріка провела у Трептові, а у 1769 герцог із родиною виїхали до Монбельяру, де оселилися в Шато де Монбельяр. Літо вони проводили в палаці Етюпу.

У віці 15 років Фредеріка вийшла заміж за 26-річного принца Петера Фрідріха Ольденбурзького. Весілля відбулося 6 червня 1781 у Шато д'Етюп. Цей союз ще більше укріпив зв'язки між династіями Романових, оскільки однією з опікунш Петера Фрідріха була імператриця Катерина ІІ, а сестра Фредеріки була заміжня за сином Катерини, спадкоємцем російського трону Павлом.

У подружжя народилося двоє синівː

  • Август (17831853) — великий герцог Ольденбургу у 18291853 роках, був тричі одруженим, мав шестеро дітей;
  • Георг Петер Фрідріх (17841812) — перебував на російській службі, був одруженим із великою княжною Катериною Павлівною, мав двох синів.

Влітку 1785 року Петер став принцом-регентом Ольденбургу при душевнохворому кузені.

У віці 20 років Фредеріка померла в Ойтині після третіх пологів, народивши мертвого сина. Обох поховали у герцогському мавзолеї на цвинтарі Гертруди в Ольденбурзі.[1] Петер більше не одружувався.

Батько Фредеріки за десять років став правлячим герцогом Вюртембергу.

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх Карл Вюртемберг-Вінненталь
 
 
Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбахська
 
 
Ансельм Франц Турн-унд-Таксіс
 
 
Марія Людовіка з Лобковіц
 
Філіп Вільгельм
 
 
Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау
 
 
Фрідріх-Вільгельм I
 
 
Софія Доротея Ганноверська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Александр
 
 
 
 
 
 
Марія Августа Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм Бранденбург-Шведтський
 
 
 
 
 
 
Софія Доротея Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх II Ойген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Бранденбург-Шведтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Герцогський мавзолей [1] Архівовано 2 листопад 2017 у Wayback Machine. (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Gabriele Haug-Moritz. // Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press: Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. — Stuttgart: Kohlhammer, 1997. — S. 298—299. — ISBN 3-17-013605-4 (нім.)

ПосиланняРедагувати