Відкрити головне меню

Марія Августа Турн-унд-Таксіс

Марі́я Авгу́ста А́нна фон Турн-унд-Та́ксіс (нім. Marie-Auguste Anna von Thurn und Taxis), (нар. 11 серпня 1706 — пом. 1 лютого 1756) — німецька принцеса з дому Турн-унд-Таксіс, донька 2-го князя Турн-унд-Таксіс Ансельма Франца та чеської принцеси Марії Людовіки з Лобковіц, дружина герцога Вюртемберга Карла I Александра, регентка герцогства Вюртемберг у 17371746 роках.

Марія Августа Турн-унд-Таксіс
нім. Marie-Auguste von Thurn und Taxis
900-232 Maria Augusta von Württemberg.jpg
Марія Августа на портреті пензля Йоганна Філіпа фон дер Шліхтена, близько 1735 року
13-а герцогиня Вюртемберга
Початок правління: 31 жовтня 1733
Кінець правління: 12 березня 1737
Інші титули:графиня Монбельяру (17331737)
Попередник: Йоганна Єлизавета Баден-Дурлахська
Наступник:Єлизавета Фредеріка Бранденбург-Байротська
Дата народження: 11 серпня 1706(1706-08-11)
Місце народження:Імперське Вільне місто Франкфурт
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:1 лютого 1756(1756-02-01) (49 років)
Місце смерті:Геппінген, герцогство Вюртемберг
Чоловік:Карл I Александр
Діти:Карл Ойген, Ойген Людвіг, Людвіг Ойген, Фрідріх Ойген, Александр, Августа Єлизавета
Династія:Турн-унд-Таксіс, Вюртемберзький дім
Батько:Ансельм Франц Турн-унд-Таксіс
Мати:Марія Людовіка з Лобковіц

БіографіяРедагувати

Марія Августа народилася 11 серпня 1706 року в імперському вільному місті Франкфурт. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині принца Ансельма Франца Турн-унд-Таксіс та принцеси Марії Людовіки з Лобковіц. Дівчинка мала старшого брата Александра Фердинанда. Старша сестра померла невдовзі після її народження. Згодом в родині з'явився молодший син Крістіан Адам. Мешкало сімейство у Брюсселі та Франкфурті. Коли Марії Августі було 8, батько успадкував титул імперського князя.

 
Карл Александр

У віці 21 року Марія Августа взяла шлюб із герцогом Вюртемберга-Вінненталя Карлом Александром, який був вдвічі старшим за неї. Наречений служив губернатором провінції Північна Сербія, яка від 1718 входила до складу Габсбурзької монархії. Весілля відбулося 1 травня 1727 року у Франкфурті. За десять років шлюбу в подружжя народилося шестеро дітейː

  • Карл Ойген (17281793) — наступний герцог Вюртембергу в 17371793 роках, був одруженим із принцесою Єлизаветою Фредерікою Бранденбург-Байротською, мав єдину законну доньку, згодом узяв морганатичний шлюб із баронесою Францискою Лейтрум фон Эртинген,[1] мав кілька десятків позашлюбних нащадків;
  • Ойген Людвіг (нар. та пом. 1729) — помер немовлям;
  • Людвіг Ойген (17311795) — герцог Вюртембергу у 17931795 роках, був морганатично одруженим із графинею Софією Альбертіною Байхлінгенською, мав трьох доньок;
  • Фрідріх Ойген (17321797) — герцог Вюртембергу у 17951797 роках, був одруженим із принцесою Фредерікою Бранденбург-Шведтською, мав дванадцятеро законних дітей та позашлюбного сина;
  • Александр (17331734) — помер у ранньому віці;
  • Августа Єлизавета (17341787) — дружина 4-го князя Турн-унд-Таксіс Карла Ансельма, мала восьмеро дітей.

Незважаючи на католицьке віросповідання пари, їхні діти виховувалися у лютеранській вірі.

У 1733 чоловік Марії Августи успадкував від свого кузена Вюртемберзьке герцогство. Новою столицею він зробив Штутгарт.

Подружнє життя не було безхмарним. Пара мала часті суперечки, хоча всі вважали їхній шлюб ідеальним. Карл Александр навіть винайняв шпигуна за дружиною, а у 1736-му — змусив її підписати домовленість, згідно з якою Марії Августі заборонялося втручатися у справи уряду.

12 березня 1737 він раптово помер.

Марія Августа з великими зусиллями змогла стати однією з регентів при своєму малолітньому синові. Їй було надано велике грошове утримання. Натомість герцогиня мала стежити за доброю освітою сина. Вплив її був нетривалим, оскільки вже у 1739 році Таємна Рада Вюртембергу почала розслідування щодо можливої вагітності правительки від капітана військової служби. Чоловіка було звільнено з армії, а герцогині заборонили в'їзд до країни на п'ять місяців, починаючи з квітня 1740-го. Мешкала вона в цей час у Брюсселі в Південних Нідерландах. До 1744 року її політична вага знову зросла. Герцогині вдалося організувати військову кар'єру своїх синів у прусському війську та домовитися про династичний шлюб старшого. Однак суперечки із ним призвели до того, що від 1750 року до самої смерті Маія Августа перебувала у замку Геппінгена практично під домашнім арештом за синовим наказом.

 
Геппінгенський замок

Померла 1 лютого 1756 року. Похована у замковій каплиці Людвігсбурга.[2]

Від сучасників герцогиня отримала суперечливу оцінку. Всі захоплювалися її красою, однак відмічали й значне марнотратство та нерішучість. Марія Августа не вважалася інтелектуалкою, проте мала велику бібліотеку та листувалася із Вольтером і товаришувала із філософом маркізом д'Аржаном.

НагородиРедагувати

ТитулиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Ламорал II Клавдій Турн-унд-Таксіс
 
 
Анна Франциска Євгенія фон Хорн
 
Герман Фюрстенберг-Гайліґенберзький
 
 
Марія Франциска Фюрстенберг-Штюхлінґенська
 
Вацлав Еусебій з Лобковіц
 
 
Августа Софія Зульцбахська
 
 
Вільгельм Баден-Баденський
 
 
Марія Магдалена Еттінгенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євген Александр Франц Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
 
Анна Адельгейда Фюрстенберг-Гайліґенберзька
 
 
 
 
 
Фердінанд Август Саганський
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Баден-Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ансельм Франц Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Людовіка з Лобковіц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Августа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Після 1790 року шлюб став вважатися династичним.
  2. Замкова каплиця Людвігсбурга [1] Архівовано 23 серпень 2017 у Wayback Machine. (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Gabriele Haug-Moritz: Maria Augusta. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press: Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 256–258.
  • Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 4: Das Haus Württemberg von Herzog Eberhard Ludwig bis Herzog Carl Alexander. Mit den Linien Stuttgart und Winnental. Landhege, Schwaigern 2015, ISBN 978-3-943066-39-5, стор. 481–532.
  • Karin de la Roi-Frey: Herzogin Maria Augusta von Württemberg (1706–1756), geborene Prinzessin von Thurn und Taxis. In dies.: Mütter berühmter Schwabenköpfe. Stieglitz, Mühlacker 1999, ISBN 3-7987-0349-3, стор. 11–37.
  • Theodor Schön: Herzogin Maria Augusta von Württemberg, geborene Prinzessin von Thurn und Taxis. In: Diözesanarchiv von Schwaben, 25. Jg. 1907 und Fortsetzungen bis 30. Jg. 1912.
  • Jürgen Walter: Carl Eugen von Württemberg – ein Herzog und seine Untertanen. Biographie. Stieglitz, Mühlacker 1987, ISBN 3-7987-0243-8. Gekürzte Neuauflage unter dem Titel: Carl Eugen von Württemberg – Biographie. Stieglitz, Mühlacker 2009, ISBN 978-3-7987-0398-8.

ПосиланняРедагувати