Фредеріка Бранденбург-Шведтська

Фредеріка Доротея Софія (нім. Friederike Dorothea Sophia von Brandenburg-Schwedt), (нар. 18 грудня 1736 — пом. 9 березня 1798) — німецька шляхтянка XVIII сторіччя з династії Гогенцоллернів, донька маркграфа Бранденбург-Шведта Фрідріха Вільгельма та прусської принцеси Софії, дружина герцога Вюртембергу Фрідріха Ойгена, матір російської імператриці Марії Федорівни.

Фредеріка Бранденбург-Шведтська
нім. Friederike von Brandenburg-Schwedt
Фредеріка Бранденбург-Шведтська
Фредеріка на портреті пензля Йогана Георга Цизеніса, 1760
герцогиня-консорт Вюртембергу
Початок правління: 20 травня 1795
Кінець правління: 23 грудня 1797

Попередник: Франциска Гогенгайм
Наступник: Шарлотта Великобританська

Дата народження: 18 грудня 1736(1736-12-18)
Місце народження: Шведт[1]
Дата смерті: 9 березня 1798(1798-03-09) (61 рік)
Місце смерті: Штутгарт
Чоловік: Фрідріх II Ойген
Династія: Гогенцоллерни, Вюртемберзький дім
Батько: Фредерік Вільгельм Бранденбург-Шведтський
Мати: Софія Прусська

БіографіяРедагувати

Фредеріка Доротея Софія з'явилась на світ 18 грудня 1736 року у Шведті, ставши первістком в родині маркграфа Бранденбург-Шведта Фрідріха Вільгельма та його дружини Софії Прусської, народившись за два роки після їхнього весілля. Згодом сім'я поповнилася ще двома донькамиː Луїзою та Філіпіною та синами Георгом Філіпом і Георгом Фредеріком. Хлопчики, однак, померли в дитячому віці.

У віці 16 років Фредеріку видали заміж за 21-річного принца Вюртемберзького Фрідріха Ойгена. 3 вересня 1753 був підписаний шлюбний контракт. Вінчання відбулося у Шведті 29 листопада 1753. Згідно шлюбного контракту, їхні діти мали виховуватися у лютеранській релігії, не зважаючи на те, що принц сповідував католицтво. В обмін на це Фрідріх Євген отримував 25000 гульденів річного доходу на їхню освіту.[2]

За рік після весілля народився перший син. Всього ж у подружжя було дванадцятеро дітейː

Фредеріку змальовували як чарівну та дотепну жінку. Від 1763-го пара проживала у Трептові, а у 1769 році вони перебралися до Монбельяру. Їхніми резиденціями на найближчі десятиліття стало шато де Монбельяр та також літній палац в Етюпі. Після Великої французької революції, у 1792 році сім'ї довелося звідти виїхати.

У 1795 році Фрідріх Євген наслідував герцогство Вюртемберзьке від свого старшого брата, що перебував у морганатичному шлюбі, й подружжя переїхало до Штутгарту.

У грудні 1797 року герцог помер від інсульту. Фредеріка пережила його на три місяці і пішла з життя 9 березня 1798. Її поховали у каплиці Людвігсбурзького палацу, де вже покоївся її чоловік.

НагородиРедагувати

Орден Святої Катерини (Російська імперія), (12 липня 1776).[3]

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх-Вільгельм I
 
 
Софія Доротея Гольштейнська
 
 
Йоганн Георг II
 
 
Генрієтта Катерина Оранська
 
 
Фрідріх I
 
 
Софія Шарлотта Ганноверська
 
 
Георг I
 
 
Софія Доротея Цельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Вільгельм
 
 
 
 
 
 
Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
 
Фрідріх-Вільгельм I
 
 
 
 
 
 
Софія Доротея Ганноверська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136923534 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Johann David Erdmann Preuss: Friedrich der Grosse: Eine Lebensgeschichte, Nauck, 1833, стор. 184
  3. Список нагороджених орденом Святої Катерини [1] (рос.)

ЛітератураРедагувати

  • Carl Pfaff: Fürstenhaus und Land Württemberg nach den Hauptmomenten, von der ältesten bis auf die neueste Zeit, Schweizerbart, 1849, стор. 149

ПосиланняРедагувати