Фракія

Фра́кія, або Тракія (грец. Θράκη, лат. Thracia, тур. Trakya) — історична область, що визначалася стародавніми греками, як країна, яка займала частину нинішнього Балканського півострова, від північного узбережжя Егейского моря (включаючи Македонію) і Пропонтиду до Дунаю, причому до неї нерідко відносили й Скіфію. Пізніше межу власне Фракії складала на заході річка Места і гірський ланцюг Родоп, на півночі — гірський ланцюг Гем, на сході — Чорне море і Фракійська протока, на півдні — Пропонтида, Геллеспонт і Егейське море.

Фракія на тлі сучасних кордонів.

Стародавня мапа кордонів Фракії

Ця стаття про історичну область Фракію. Про давню Фракійську державу йдеться в статті Одриське царство.

У давнину була заселена в основному фракійцями, за іменем яких і одержала свою назву. На морському узбережжі в античні часи розташовувалися грецькі поселення. У класичну добу існувала потужна союзницька держава фракійських племен — Одриське царство, назване за наймогутнішим племенем одрисів.

Візантія

• VIII — XIV ст. Фракія (фема)

Сучасність

Сьогодні Фракія поділена на:

• Східну Фракію — європейська частина Туреччини (від Едірне і річки Мариця до європейської частини Стамбулу і протоки Босфор);
• Західну Фракію — Греція;
• Північну Фракію — Болгарія.

Кордони встановлені Лозанською мирною угодою 1923 року.

Див. також

• Фракія (римська провінція)

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 517(рос.)

Посилання

• Фракія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.