Балканські гори
Балканські гори, або Стара Планина (болг. Стара Планина) — гори на Балканському півострові, головним чином у Болгарії, яку перетинають із заходу на схід. Західні відроги у Північній Македонії і Сербії. Балканські гори є продовженням Карпат, відокремлені Дунаєм.
| Балканські гори | ||||
 | ||||
|
42°47′03″ пн. ш. 24°58′34″ сх. д. / 42.784210000027776744° пн. ш. 24.976260000028° сх. д.Координати: 42°47′03″ пн. ш. 24°58′34″ сх. д. / 42.784210000027776744° пн. ш. 24.976260000028° сх. д. | ||||
| Країна |
 Сербія і  Болгарія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Ловецька область[1] | |||
| Розташування |
Болгарія,  Північна Македонія, Сербія | |||
| Система | Балкани | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| матеріал | гнейс, вапняк | |||
| Висота | 2 376 (вершина Ботєв) м | |||
| Площа | 11 596 км² | |||
  Балканські гори Балканські гори (Сербія) | ||||
 | ||||
 Балканські гори у Вікісховищі | ||||
Довжина становить 555 км, висота гір сягає 2376 м (вершина Ботев). Складені переважно кристалічними сланцями й гранітами палеозою і докембрія, а також мезозойськими вапняками, пісковиками, конгломератами. Поширений карст. Через Стару-Планину протікає річка Іскир. Вкриті лісами (бук, дуб), гірськими луками. На північних схилах Балканських гір розташований природний парк Болгарка. Він займає територію центрального і східного розділу гір. Поширені мінеральні джерела.
Основні перевали ред.
- Петроханський перевал,
- Чурекський перевал,
- Шипкинський перевал,
- Республіки перевал,
- Іскирський перевал,
- Перевал Витиня,
- Перевал Беклемето,
- Вратницький перевал,
- Котельський перевал,
- Вирбицький перевал,
- Ришський перевал,
- Ущелина Люда Камчия
- Айтоський перевал
- Дюлинський перевал
- Обзорський перевал
Піки ред.
Печери ред.
Корисні копалини ред.
Родовища мідних, свинцево-цинкових та залізних руд, кам'яного і бурого вугілля.
Важливий кліматорозділ між північною і південною Болгарією; у гребневій частині випадає 800—1100 мм опадів на рік, і гори протягом декількох місяців покриті снігом.
Рослинний світ ред.
Північні, вологіші схили до висоти 1700—1800 м покриті лісами з дуба, буку, граба, а також хвойних порід. Вершини зайняті лугами (полонинами). У східній частині гір — густі листяні ліси з вічнозеленим підліском і ліанами.
Історія ред.
Біля піка Ботев є Шипкинський перевал, місце дії Шипкинської битви в ході Російсько-Турецької війни 1877—1878 років, яка закінчила панування Туреччини на Балканах.
Див. також ред.
Джерела ред.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (Жовтень 2018) |