Бастіонна система

(Перенаправлено з Фортеця-зірка)

Бастіонна система (лат. Fortalitia stellaris) — різновид європейських фортифікаційних споруд XVIXVIII століття, що мали бастіонну систему укріплень. Стала заміною середньовічному європейському замку. Виникла внаслідок домінування вогнепальної зброї та артилерії у війнах раннього нового і нового часу. Вперше була споруджена в XVI столітті, в Італії, через що отримала назву «італійська фортеця» (італ. trace italienne). Втратила бойове значення з розвитком вогнепальної зброї та артилерії у XIX столітті. Інша назва — фортеця-зірка.

Бастіонна система
Зображення
CMNS: Бастіонна система у Вікісховищі

Конструкція

ред.

Бастіонна фортеця складається з окремих елементів, що називаються верками (від нім. Werk — «споруда»). Верки поділяють на головні (головний вал, що утворює бастіони і куртини) і допоміжні (зовнішні і внутрішні)[1]. Основою бастіонної системи є бастіони, фланки яких сполучуються між собою куртинами. Кожна куртина з фланком і фасом обох прилеглих бастіонів утворює бастіонний фронт. У товщі валу часто влаштовувалися каземати з амбразурами — для розміщення частини гармат. Бастіони і куртини посилювалися допоміжними укріпленнями: зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх укріплень належали равеліни, контргарди, кувр-фаси, фосебреї, теналі, горнверки і кронверки, до внутрішніх — кавальєри, ретраншементи і цитаделі. Сполучення зовнішніх укріплень з внутрішнім простором фортеці здійснювалося або відкритими шляхами (прокладеними на поверхні землі), або підземними потернами. Попереду верків викопували рів з ескарпом і контрескарпом, за яким насипали гласис, відділений бруствером від прикритого шляху з плацдармами. Сухий рів мав на дні кюнет, а для обстрілу його простору надалі стали застосовувати капоніри і кофри. Також ззовні бастіонної фортеці могли влаштовуватися такі польові укріплення як редути, редани, флеші і люнети. Для розміщення стрільців з внутрішнього боку валів влаштовувалися банкети, для встановлення гармат (що стріляли через бруствер) — барбети.

 
Будова фортеці бастіонного типу.
Схема (Schema): 1 — фланк, 2 — куртина, 3 — горжа, 4 — фас, 5 — бастіонний фронт, 6 — суміжний бастіон.
Поперечний розріз (Querschnitt): 7 — гласис, 8 — прикритий шлях, 9 — контрескарп, 10 — дно рову, 11 — кюнет, 12 — ескарп, 13 — берма, 14 — зовнішня стінка валу, 15 — бруствер, 16 — банкет, 17 — валганг, 18 — внутрішня стінка валу.
План (Festungsplan): 19 — гласис, 20 — теналь, 21 — люнет, 22 — горнверк, 23 — рів, 24 — бастіон з вигнутими фланками, 25 — равелін, 26 — бастіон, 27 — подвійна теналь, 28 — плацдарм, 29 — прикритий шлях, 30 — контргард, 31 — куртина, 32 — теналь, 33 — подвійна теналь («тіара»), 34 — кронверк, 35 — цитадель, 36 — кам'яне облицювання
 
Фортеця святої Єлисавети, Україна (1754)
 
Палмановська фортеця, Італія (XVII ст., Венеційська республіка)
 
Буртанжська фортеця, Нідерланди (XVIII ст.)
 
Елементи бастіонної системи

Приклади

ред.

Литва

ред.

Куба

ред.

Росія

ред.

Україна

ред.

Примітки

ред.
  1. Верки // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бастіонна система