Ференц Фекетеголмі-Чейднер

Ференц Фекетеголмі-Чейднер (угор. Feketehalmy-Czeydner Ferenc; 22 листопада 1890, Піски, Австро-Угорщина, тепер Румунія — 5 листопада 1946, Цсабліль, Югославія) — угорський військовий і політичний діяч німецького походження. Лицар (кавалер ордена Вітязя).

Ференц Фекетеголмі-Чейднер
угор. Feketehalmy-Czeydner Ferenc
Ferenc Feketehalmy-Czeydner.jpg
Народився 22 листопада 1890(1890-11-22)
Сімерія, Хунедоара, Румунія
Помер 5 листопада 1946(1946-11-05) (55 років)
Жабаль, Соціалістичний автономний край Воєводина, Соціалістична Республіка Сербія, СФРЮ
·повішення
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg Угорщина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання генерал-полковник
Нагороди
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Орден Заслуг (Угорщина)defaultКомандорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Командор ордена Корони Італії
Орден німецького орла
Орден Витязя

Ім'я при народженні — Франц Цайднер (нім. Franz Zeidner).

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народився 22 листопада 1890 року в місті Піскі, Угорщина (сьогодні — місто Сімерія, Румунія). З родини етнічних німців (нім. Volksdeutsche), син власника магазину Ґустава Цайднера; в молоді роки носив прізвище батька, але після Першої світової війни змінив прізвище на Фекетеголмі-Чейднер.

Закінчив артилерійську кадетську школу в Трайскірхені і Військово-технічну академію в Мьодліні. 18 серпня 1910 року вступив на службу лейтенантом у 12-й польовий гаубичний полк австро-угорської армії. В 1913 році переведений у 8-й гонвелний польовий артилерійський полк.

Перша світова війнаРедагувати

Учасник Першої світової війни, капітан (1 травня 1917).

В 1915 році переведений в угорський Генштаб, а в листопаді 1918 року в штаб 2-го армійського корпусу.

Міжвоєнний періодРедагувати

Після закінчення війни залишився на службі в угорській армії.

В 1921—1925 роках — офіцер Генштабу 7-ї змішаної бригади, одночасно викладав у Військовій академії в Будапешті.

З 1925 року — інструктор у Військовій академії святого Людовіка в Будапешті.

З 1927 року — заступник начальникабойової підготовки Військового міністерства.

З 1929 року служив у Генштабі; з 1933 року — начальник штабу управління авіаційних перевезень.

З 1935 року — заступник начальника Укправління авіації, з квітня 1938 року — начальник військово-повітряного бюро. Один із творців угорських ВПС.

З 23 січня 1939 року — командир 6-ї піхотної бригади.

Друга світова війнаРедагувати

В березні 1940 року Фекетеголмі призначений начальником штабу 1-ї угорської армії, а 1 серпня 1941 року — командиром 3-го армійського корпусу, який виконував функції окупаційних військ на Балканах. В грудні 1941 року отримав поранення і в серпні 1942 року вийшов у відставку.

15 січня 1944 року переїхав у Німеччину і почав активно співпрацювати з СД, однак через наслідки поранення він зміг повернутися до активної служби лише 1 липня 1944 року, коли був призначений заступником командира 2-го танкового корпусу СС, який діяв у Нормандії.

15 жовтня 1944 року в Угорщині заарештували диктатора Міклоша Горті і влада перейшла до ставленика Німеччини Ференца Салаші. Фекетеголмі негайно відкликали в Угорщину і 17 жовтня призначили заступником військового міністра і головнокомандувача, а також заступником начальника Генштабу.

В січні 1945 року у Фекетеголмі виявили рак і він фактично відійшов від справ, хоча і залишався на своїх постах до 17 березня 1945 року. 19 березня йому провели операцію. Відразу після операції Фекетеголмі повернуся в стрій і був призначений командиром 17-го (угорського) корпусу СС.

Після війниРедагувати

10 травня 1945 року взятий в полон американськими військами у Вайссенбасі (Верхня Австрія), але згодом звільнений. Знову заарештований 14 липня 1945 року і в листопаді 1945 року переданий угорській владі.

31 січня 1946 року переданий Югославії. Звинувачений в знищенні підконтрольними йому частинами 2 тисяч людей (у січні 1942 року). 4 листопада 1946 року засуджений до смертної кари і наступного дня страчений у Жабалі.

Звання під час Другої світової війниРедагувати

НагородиРедагувати

Ференц Фекетеголмі-Чейднер був відзначений численними нагородами, серед яких:

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.184 -185
  • Zinner Tibor–Róna Péter: Szálasiék bilincsben, Lapkiadó Vállalat, 1986, ISBN 963-27-2008-3

ПриміткиРедагувати