Фердинандея

затоплений вулканічний острів на південь від Сицилії

Острів Фердинандея (італ. Isola Ferdinandea) або острів Грема (англ. Graham Island; також берег Грема або мілина Грема) — затоплений вулканічний острів у Середземному морі. Виявлений під час останньої появи над рівнем моря 1 серпня 1831 року. Острів є верхівкою підводного вулкана Емпедокл[en], розташованого за 30 км на південь від Сицилії у низці підводних вулканів, відомих як Кампі-Флегреї-дель-Мар-ді-Сицилія[en]. Виверження підводних гір піднімали його над рівнем моря кілька разів, перш ніж ерозія знову його зруйнувала.

Фердинандея
італ. Ferdinandea
Ferdinadea historical part.jpg
Географія
37°09′48″ пн. ш. 12°43′06″ сх. д. / 37.16361100002777818° пн. ш. 12.718611000027776115° сх. д. / 37.16361100002777818; 12.718611000027776115Координати: 37°09′48″ пн. ш. 12°43′06″ сх. д. / 37.16361100002777818° пн. ш. 12.718611000027776115° сх. д. / 37.16361100002777818; 12.718611000027776115
Акваторія Середземне море
Група островів Empedoclesd
Найвища точка −8 м
Країна
Flag of Italy.svg Італія
Населення
Фердинандея. Карта розташування: Італія
Фердинандея
Фердинандея
Фердинандея (Італія)
Помилка Lua у Модуль:Mapframe_для_карток у рядку 118: attempt to index field 'datavalue' (a nil value).

CMNS: Фердинандея у Вікісховищі

Коли острів останнього разу піднявся вище рівня моря після виверження в 1831 році, розв'язався чотиристоронній спір за його державну приналежність, який так і залишився невирішеним, коли острів знову зник під хвилями на початку 1832. Відкривач, британський капітан Гамфрі Флемінг Сенгаус, назвав його на честь сера Джеймса Грема першого лорда Адміралтейства, і права на острів заявило Сполучене Королівство. За короткий час життя острова на ньому побував французький геолог Констан Прево у супроводі художника, описавши його у липні 1831 р.; він назвав острів Іль Джулія, на честь його появи у липні (фр. Juillet) і повідомив про нього Французькому геологічному товариству[en].[1] Деякі спостерігачі того часу замислювалися, чи не з'явиться гірський ланцюг, що пов'яже Сицилію і Туніс і таким чином порушить геополітичне становище регіону. Ознаки вулканічної активності фіксувалися в 2000 і 2002 роках, прогнозувалося можливе повторне виникнення острова; однак Станом на 2016 вулкан знаходиться на 6 м нижче рівня моря.

Рання історіяРедагувати

Острів Фердинандея лежить у вулканічному районі, відомому як Флегрейські поля Сицилійського моря (Campi Flegrei del Mar di Sicilia[en]), між Сицилією і Тунісом у Середземному морі. У районі наявні численні підводні вулкани (підводні гори), а також деякі вулканічні острови, такі як острів Пантеллерія. Вулканічна активність на острові Фердинандея вперше була описана у період першої Пунічної війни, пізніше острів з'являвся і зникав чотири або п'ять разів.[2] Починаючи з 17-го століття було зафіксовано декілька вивержень.[3]

Виверження 1831 року і британське володінняРедагувати

 
Острів Грема під охороною HMS Melville[en]

Остання поява острова сталася у липні 1831. Першою ознакою виверження був період високої сейсмічної активності, що тривав з 28 червня по 10 липня і був помічений із  сусіднього міста Шакка.[4] 4 липня запах сірки поширився по місту і був таким концентрованим, що, за записами, почорніло срібло.[4] 13 липня стовп диму було добре видно з Сан-Доменіко. Жителі вважали, що це пожежа на поромі.[4]  Того ж дня поруч пройшов бриг «Густаво» і повідомив про булькання морської води; на думку капітана, це було морське чудовисько. Ще один корабель повідомив, що у воді плаває мертва риба. До 17 липня сформувався повноцінний острівець.[4]

1 серпня 1831, Гамфрі Флемінг Сенгаус[en], капітан лінійного корабля першого рангу[en] Королівського військово-морського флоту Сент-Вінсент[en], заявив на острів права Британської корони і назвав його на честь сера Джеймса Грема[en]першого лорда Адміралтейства[en]. Результатом виверження 1831 року став острів, розмірами приблизно до 4 км. Щоправда, він складався з пухкої тефри, що легко розмивається хвилями, і коли виверження завершилося, він швидко зник під водою у січні 1832 року, до того, як питання його приналежності могло бути вирішене. Нові виверження у 1863 році спричинили недовгу появу острова, після чого він знову зник. Максимальні розміри острова (у липні і серпні 1831 року) становили 4 800 м в окружності і 63 м заввишки.[4] На ньому навіть було два невеликі озера, більше з яких мало 20 м довжини і 2 м глибини.[4]

СуперечкаРедагувати

 
Фердинанд II Обох Сицилій, на честь якого названо острів, близько 1850

Острів Грема став об'єктом чотиристороннього спору за суверенітет. Спочатку на нього було заявлено права Сполученого Королівства і дано назву острів Грема. Король Обох Сицилій, Фердинанд II, на честь якого сицилійці назвали острів Фердинандея, відправив кораблі до новоутвореного острова, щоб заявити на нього права Бурбонів. Французький військово-морський флот також здійснив посадку, і назвав острів Джулія. Іспанія також заявила про свої територіальні амбіції.[5] Кожна сторона хотіла заявити права на острів через його корисне розташування у на середземноморському торговому шляху (до Англії та Франції) і його близькість до Іспанії та Італії.[5]

Первинний конфліктРедагувати

У серпні 1831 року вулкан піднявся вище рівня моря, хоча все ще мав вигляд кількох скель, але на думку Королівського флоту, підходив на роль бази для контролю руху в Середземномор'ї, оскільки розташований ближче до континенту, ніж Мальта. Цей невеликий вулканічний пункт був важливим для найбільшої світової морської сили стратегічним пунктом у Середземному морі і тому, що знаходився ближче до Іспанії та Італії.[4] Британський флот висадився на острів, назвавши його островом Грема і встановивши свій прапор, Юніон Джек.[6]

Король Сицилії також зрозумів його стратегічне значення, і направив корвет «Етна», щоб претендувати на нові землі, і назвав його Фердинандея на честь короля Фердинанда II. Останнім ситуацію ускладнив Констан Прево[en], співзасновник Французького геологічного товариства[en], який порівняв виверження з відкоркуванням пляшки шампанського. Він назвав острів Джулія, тому що той з'явився у липні, і, ймовірно, також маючи на увазі французьку липневу монархію. Розпочалися дипломатичні суперечки з приводу статусу острова.[6]

Тривалий конфліктРедагувати

Упродовж п'яти місяців у газетах та інших обговореннях палав конфлікт різних націй за шматок базальту заввишки 60 метрів.[7] Туристи подорожували до острова, щоб подивитися на його два невеликі озера. Моряки розглядали його, коли проходили повз, а дворяни з дому Бурбонів нібито планували створити на його пляжах сезонний курорт. Жодна з ідей не була реалізована, оскільки невдовзі острів опустився під воду. Станом на 17 грудня 1831 р., за офіційними повідомленнями, від нього не залишилося жодних слідів. Так само швидко розрядився і конфлікт навколо острова.[8]

Остання активністьРедагувати

 
У 2007 році на поверхню підняли сейсмограф, розміщений на підводному острові у 2006

Після 1863 року вулкан дрімав упродовж багатьох десятиліть, його вершина розташовується всього на 8 м нижче рівня моря.

У 2000 році сейсмічна активність навколо острова Грема відновилася, і вулканологи прогнозували можливе виверження і нову появу острова.[9] Щоб запобігти відновленню суперечок про приналежність острова, італійські водолази встановили прапор на вершині вулкана напередодні очікуваного підняття.[8] Щоб підкріпити свої аргументи, сицилійці запросили спадкоємця династії Бурбонів. Під воду опустили також меморіальну плиту, що задля зручності телевізійників, зробили далеко від верхівки, куди небезпечно було запливати; бурхливі води змусили дайверів відкласти операцію на тиждень, до 13 листопада, 2000.[9] На встановленому водолазами прапорі Сицилії зображена голова Медузи і три голі ноги  – що знак, традиційно інтерпретується як «тримайтеся подалі».

На мармуровій плиті, вагою 150 кг було написано: «Ця земля названа колись Фердинандея, належить і завжди буде належати сицилійського народу». Під час церемонії, знятої флотилією камер, герцог Карло ді Бурбон[en] опустив у хвилі плиту і звернувся до місцевих жителів зі словами: «Вона завжди буде сицилійською».[5] Але через шість місяців виявили, що плита роздроблена на дванадцять частин, найімовірніше рибальськими знаряддями, але можливий також і вандалізм.[5][10]

У листопаді 2002 року Інститут геофізики і вулканології в Римі спостерігав незначну сейсмічну активність і викиди газу.[8] Передбачалося, що повторна поява острова станеться за кілька тижнів або місяців. Однак попри ознаки у 2000 і 2002 роках, сейсмічна активність не призвела до виверження, станом на 2006 Фендинандея знаходилася на 8 м нижче рівня моря.[6]

ЗначенняРедагувати

Наукові дослідженняРедагувати

 
Сторінка з польового щоденника французького геолога Констана Прево. Ілюстрації французького художника
 
Французький геолог Констан Прево
 
Італійський геолог Карло Джеммелларо

Раптове геологічне явище спостерігали і вивчали багато науковців: німці Гофман, Шульц і Філіппі; англійці Едвард Деві[en] і Ворінгтон Вілкінсон Сміт[en], француз Констан Прево[en], італійці Шіна Доменіко, який опублікував свої спостереження в «Effeméridi Sicilians» (1832, том 2) і Карло Джемелларо[en] з Катанійського університету (опублікував роботу у 1831).[4]

У 2006 році подальші дослідження показали, що острів Грема є частиною великого вулканічного конуса Емпедокл[en].[2]

Морське значенняРедагувати

Острів Грема, як і раніше, позначають на морських картах, оскільки він занурений лише на кілька метрів, що набагато вище, ніж осадка більшості морських суден.[7] Також це невелика мілина, на якій живуть прибережні морські істоти.

КарбуванняРедагувати

У 2000 році в Сицилії вийшов неофіційний випуск пенні, із зображенням острова на одній стороні та, що дивно, бюсту Єлизавети II на іншій. (Італія, включно з Сицилією, у той час користувалася лірою, і монета не була в обігу). Девід Мануччі, дизайнер монети, вирішив зробити її після того, як «дізнався про існування острова-привида» з газетної статті. Окрім мідної монети, існують різновиди зі срібла, міді «з захисною емаллю», срібла «з захисною емаллю». На цій конфліктній, карбованій в Італії, монеті одночасно нанесено італійську назву острова, а з іншого боку — бюст «Єлизавети II божою милістю» і британську деномінацію.[5]

У популярній культуріРедагувати

Під час появи острова його відвідав Вальтер Скотт. Острів також надихнув Джеймса Фенімора Купера (роман «Кратер, або Вершина вулкана»), Дюма-батька («Сперонара») і Жуля Верна («Капітан Антіфер» і «Ченселор»).

ПриміткиРедагувати

  1. «Notes sur l'ile Julia pour servir a l'histoire de la formation des montagnes volcaniques» in Mémoires de la Soc. Géol. de France, 1835 («L'exploration de île Julia» Архівовано 2006-05-01 у Wayback Machine.).
  2. а б Scientists discover huge underwater volcano. www.iol.co.za (en). IOL Business Report. 2006-06-23. Процитовано 2019-01-06. 
  3. Campi Flegrei Mar Sicilia. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 2018-01-04.  (англ.)
  4. а б в г д е ж и Sicily - Ferdinandea isle - the disappered isle. www.grifasi-sicilia.com. Процитовано 2019-01-06. 
  5. а б в г д Ferdinandea. chiefacoins.com. Процитовано 2019-01-06. 
  6. а б в Bird, Maryann (2000-03-20). Fire from the Sea. Time (en-US). ISSN 0040-781X. Процитовано 2019-01-06. 
  7. а б Active volcanoes: Ferdinandea / Graham, Italy. vulkaner.no. 
  8. а б в Volcano may emerge from the sea. news.bbc.co.uk (en-GB). 2002-11-26. Процитовано 2019-01-06. 
  9. а б Carroll, Rory (2000-11-13). Bourbons surface to retake island. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-01-06. 
  10. From out the azure main. www.geolsoc.org.uk. The Geological Society of London. Процитовано 2019-01-06. 

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердинандея