Феодосія Олексіївна
Феодосія Олексіївна (нар. 29 березня [8] квітня 1662[2] — пом. 14 [25] грудня 1713) — московська царівна, десята дитина в сім'ї московського царя Олексія Михайловича і його першої дружини Марії Милославської.
| Феодосія Олексіївна | |
|---|---|
| Народилася | 29 березня 1662 Москва, Московське царство |
| Померла | 14 грудня 1713 (51 рік) |
| Поховання | Alexandrov Kremlind |
| Діяльність | черниця |
| Знання мов | давньоруська |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Романови |
| Батько | Олексій Михайлович[1] |
| Мати | Милославська Марія Іллівна[1] |
| Брати, сестри | Петро I, Софія Олексіївна, Наталія Олексіївна (дочка Олексія Михайловича), Євдокія Олексіївнаd, Катерина Олексіївна, Марія Олексіївна (царівна), Марфа Олексіївна, Іван V Олексійович, Федір Олексійович, Олексій Олексійович, Дмитро Олексійовичd і Симеон Олексійовичd |
Життєпис
ред.Царівна Феодосія Олексіївна народилася в Москві. Мабуть, була названа на честь сестри своєї бабці Євдокії — Феодосії Стрешнєвої.
За старовинним звичаєм, виховувалася в царському теремі разом зі своїми сестрами, до яких була дуже прив'язана. Серед її якостей сучасники відзначали рідкісну скромність, схильність до самопожертви і потреба бути корисною своїм близьким.
В 1683 році іноземець так її описує: «Феодосія, молодша царя Федора і старше Івана; в даний час проживає у своєї тітки Тетяни; побожна, як черниця»[3].
Життя Феодосії не було насичене подіями, вона трималася в стороні від придворних інтриг, як і інші її сестри, що цілком влаштовувало Петра I. У 1698 році прийняла чернечий постриг з ім'ям Сусанна.
Прожила досить довге на той час життя, переступивши п'ятдесятирічний поріг. Похована в церкві Стрітення Господнього в Олександрівській Слободі в одному склепі з сестрою Мартою, згідно зі своїм заповітом. До наших днів ця усипальниця не збереглася.
Родина
ред.Чоловік: Костянтин Іванович Бичков (1658—1709) — хрещеник царя Олексія Михайловича і царівни Ірини Михайлівни.
Дочки:
- Феодосія Костянтинівна (нар. 1685) — одружена з польським послом у Москві князем Костянтином Юрійовичем Воронецьким (1677—1727).
- Софія Костянтинівна (1687—1745) — одружена тричі: князь Юрій Володимирович Долгоруков (1664—1708), убитий під час Булавінського бунту; князь Андрій Никифорович Оболенський (1679—1715); Шереметьєв Іван Петрович (1685—1750).
- Марія Костянтинівна — одружена з окольничим Федором Яковичем Собакіним.
- Ганна Костянтинівна (1695 — вбилася 1718) — одружена з Абрамом Федоровичем Лопухіним (його 3-тя дружина), братом цариці Євдокії Федорівни, страчений Петром I за участь у змові (8 грудня 1718 р.)[4].
Генеалогія
ред.Література
ред.- Григорян В. Г. Романовы. Биографический справочник. — Москва: АСТ, 2007.
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Родословная книга Всероссійскаго дворянства. // Составилъ В. Дурасов. — Ч. I. — Градъ Св. Петра, 1906.
- ↑ Дневник
- ↑ Сост. Ф. А. Бычков. Родословная рода князей и дворян Бычковых-Ростовских. СПб. 1880 г. стр. 19; 25.