Катерина Олексіївна
- Про велику княгиню Катерину Олексіївну див. Катерина II
Катерина Олексіївна (нар. 27 листопада (7 грудня) 1658[2][3] — пом. 1 (12) травня 1718) — московська царівна, дочка московського царя Олексія Михайловича і Марії Милославської, рідна сестра царівен Софії та Марії, а також — однокровна Петра I.
| Катерина Олексіївна | |
|---|---|
_02_by_shakko.jpg) | |
| Народилася | 27 листопада (7 грудня) 1658 Москва, Московське царство |
| Померла | 1 (12) травня 1718[1] (59 років) Москва, Московське царство |
| Поховання | Новодівичий монастир |
| Знання мов | давньоруська |
| Рід | Романови |
| Батько | Олексій Михайлович[1] |
| Мати | Милославська Марія Іллівна[1] |
| Брати, сестри | Петро I, Софія Олексіївна, Наталія Олексіївна (дочка Олексія Михайловича), Євдокія Олексіївнаd, Марія Олексіївна (царівна), Марфа Олексіївна, Феодосія Олексіївна, Іван V Олексійович, Федір Олексійович, Олексій Олексійович, Дмитро Олексійовичd і Симеон Олексійовичd |
Життєпис
ред.За переказами, перед народженням дочки Олексію Михайловичу привидівся образ святої великомучениці Катерини Олександрійської, тому донька отримала це нетипове для Романових ім'я[4]. На місці видіння було засновано Катерининську чоловічу пустинь (за селом Царицином).
Під час Хованщини 1682 року Андрій Іванович Хованський звинувачувався в тому, що нібито з допомогою одруження з нею мав намір захопити престол.
В 1683 році іноземець так її описував: «Катерина — носить шапку і сукню в польському стилі (на кшталт „tuztuka“ з широкими рукавами); закинула московські каптани, перестала заплітати волосся в одну косу»[5].
У 1684 році розпорядилася побудувати Новий собор Донського монастиря. Після Стрілецького бунту 1698 року царівна була арештована, але потім виправдана і звільнена.
Як і інші її сестри, померла неодруженою. «Вона єдина [зі своїх рідних сестер], тримаючись осторонь політичних подій свого часу, не відчула на собі гніву Петра I»[6] в перший період його царювання. Разом з царевичем Олексієм Петровичем хрестила Марту Скавронську, майбутню імператрицю Катерину I Олексіївну.
У 1716 році Петро перейнявся тим, що до 58-річної царівну ночами ходить підключник Богданов. Почалася слідча справа, ключника допитали, покарали і заслали в Сибір, а Катерина була запідозрена в участі у політичній змові, арештована, допитана.
Померла у себе вдома на Дівочому полі[7].
Похована в Смоленському соборі Новодівичого монастиря.
Генеалогія
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Або 26 листопада
- ↑ Родословная книга Всероссійскаго дворянства [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]. // Составилъ В. Дурасов. — Ч. I. — Градъ Св. Петра, 1906.
- ↑ Е. Пчелов. Романовы. История великой династии. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Дневник зверского избиения бояр в столице в 1682 году и избрания двух царей Петра и Иоанна [Пер. А. Василенка] // Рождение империи. – М.: Фонд Сергея Дубова, 1997. – С. 9-20. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Екатерина Алексеевна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Новодевичий монастырь в русской культуре: материалы научной конференции 1995 г. ГИМ, 1998. С. 97
Література
ред.- Борис Антонов. Русские цари. Издательство «П-2», Санкт-Петербург, 2008