Марфа Олексіївна

Марфа Олексіївна (нар. 26 серпня 1652 — пом. 19 червня[2][3] 1707) — московська царівна, дочка царя Олексія Михайловича і його першої дружини Марії Іллівни, сестра царів Федора III та Івана V Олексійовичів і однокровна сестра царя Петра I.

Марфа Олексіївна
Tsarevna Marfa Alexeevna 2.jpg
Народилася 26 серпня 1652(1652-08-26)
Москва, Московське царство
Померла 19 червня 1707(1707-06-19) (54 роки)
Поховання Alexandrov Kremlind
Діяльність черниця
Знання мов давньоруська
Конфесія православ'я
Рід Романови
Батько Олексій Михайлович[1]
Мати Милославська Марія Іллівна[1]
Брати, сестри

ЖиттєписРедагувати

Хрещена 4 вересня 1652 року в Чудівському монастирі. Ім'я «Марфа» було для Романових фамільним — так звали її прабабусю черницю Марфа і рано померлу тітку Марфу Михайлівна[4].

У дитинстві до неї була приставлена наставниця Авдотья Пипіна, яка навчала Марту грамоті, читанню по Часослову і Псалтирю.

У 1689 році її сестра царівна Софія під час конфлікту з братом Петром посилала її до царя. Так, Фуа де ла Невілль пише: «Царівна також підтримала цю заборону. Але стрільці не надали йому великого значення й з'явилися на Трійцю, щоб переконати Петра у своїй вірності. Розсудивши про це і дізнавшись, що велика частина бояр перейшла на бік Петра, вона вирішила примиритися з ним. Зважаючи на це, вона послала до свого брата двох своїх тіток по батькові, царівен Ганну Михайлівну, Тетяну Михайлівну і одну з своїх сестер Марту Олексіївну»[5].

В Олександровій слободіРедагувати

У 1698 році за співчуття і допомогу своїй сестрі царівні Софії була пострижена в Успенському монастирі в Олександровій слободі під ім'ям «Маргарити». Живучи в монастирі, вона продовжувала листуватися з сестрами. У 1706 році проїздом до матері її таємно відвідав племінник, царевич Олексій Петрович.

У 1698 році за наказом царя Петра I до Расп'ятської церкви-дзвіниці були прилаштовані для неї палати, що збереглися донині. У палатах при Расп'ятській церкві-дзвіниці царівна жила до кінця своїх днів, і до нашого часу в покоях збереглися деякі її особисті речі: кахельна піч — зразок пічної майоліки кінця XVII століття, ікона «Страшний суд» 1696 року, настінні розписи тощо.

У 1707 році Марфа Олексіївна померла. Її поховали у спільній могилі на монастирському кладовищі, однак приїхали в 1712 році її сестри Марія і Феодосія розпорядилися перепоховати його в особливому склепі монастирської церкви Стрітення Господнього[6] — невеликого одноглавого храму, збудованого на території кремля в XVII столітті (через кілька років Феодосію поховають там же). До наших днів ця усипальниця не збереглася.

Сучасна їй «Книга, глаголемий опис про московських святих» згадує Марту Олексіївну в числі неканонізованих церквою святих.

ГенеалогіяРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. або 19 липня
  3. Родословная книга Всероссійскаго дворянства. // Составилъ В. Дурасов. — Ч. I. — Градъ Св. Петра, 1906.
  4. Успенский Ф. Б. Именослов: историческая семантика имени. М., 2007. С. 306
  5. Де ла Невилль. Записки о Московии
  6. Все монархи мира