Фенілаланінгідроксилаза

білок людини

Фенілаланінгідроксилаза (англ. Phenylalanine hydroxylase, PAH) — білок, який кодується геном PAH, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.[5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 452 амінокислот, а молекулярна маса — 51 862[6].

PAH
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи PAH, PH, PKU, PKU1, phenylalanine hydroxylase
Зовнішні ІД OMIM: 612349 MGI: 97473 HomoloGene: 234 GeneCards: PAH
Пов'язані генетичні захворювання
фенілкетонурія, maternal phenylketonuria[1]
Реагує на сполуку
fenclonine, sapropterin dihydrochloride[2]
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000277
NM_001354304
NM_008777
RefSeq (білок)
NP_000268
NP_001341233
NP_032803
Локус (UCSC) Хр. 12: 102.84 – 102.96 Mb Хр. 10: 87.36 – 87.42 Mb
PubMed search [3] [4]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MSTAVLENPGLGRKLSDFGQETSYIEDNCNQNGAISLIFSLKEEVGALAK
VLRLFEENDVNLTHIESRPSRLKKDEYEFFTHLDKRSLPALTNIIKILRH
DIGATVHELSRDKKKDTVPWFPRTIQELDRFANQILSYGAELDADHPGFK
DPVYRARRKQFADIAYNYRHGQPIPRVEYMEEEKKTWGTVFKTLKSLYKT
HACYEYNHIFPLLEKYCGFHEDNIPQLEDVSQFLQTCTGFRLRPVAGLLS
SRDFLGGLAFRVFHCTQYIRHGSKPMYTPEPDICHELLGHVPLFSDRSFA
QFSQEIGLASLGAPDEYIEKLATIYWFTVEFGLCKQGDSIKAYGAGLLSS
FGELQYCLSEKPKLLPLELEKTAIQNYTVTEFQPLYYVAESFNDAKEKVR
NFAATIPRPFSVRYDPYTQRIEVLDNTQQLKILADSINSEIGILCSALQK
IK

Кодований геном білок за функціями належить до оксидоредуктаз, фосфопротеїнів. Білок має сайт для зв'язування з іоном заліза.

Фермент додає гідроксильну групу до молекули фенілаланіну, утворюючи іншу амінокислоту — тирозин. У випадку дефекту роботи ферменту розвивається захворювання фенілкетонурія, зазвичай спадкове.

Література

ред.
  • Kwok S.C.M., Ledley F.D., Dilella A.G., Robson K.J.H., Woo S.L.C. (1985). Nucleotide sequence of a full-length complementary DNA clone and amino acid sequence of human phenylalanine hydroxylase. Biochemistry. 24: 556—561. PMID 2986678 DOI:10.1021/bi00324a002
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Cotton R.G., McAdam W., Jennings I., Morgan F.J. (1988). A monoclonal antibody to aromatic amino acid hydroxylases. Identification of the epitope. Biochem. J. 255: 193—196. PMID 2461704 DOI:10.1042/bj2550193
  • Siltberg-Liberles J., Steen I.H., Svebak R.M., Martinez A. (2008). The phylogeny of the aromatic amino acid hydroxylases revisited by characterizing phenylalanine hydroxylase from Dictyostelium discoideum. Gene. 427: 86—92. PMID 18835579 DOI:10.1016/j.gene.2008.09.005
  • Erlandsen H., Flatmark T., Stevens R.C., Hough E. (1998). Crystallographic analysis of the human phenylalanine hydroxylase catalytic domain with bound catechol inhibitors at 2.0-A resolution. Biochemistry. 37: 15638—15646. PMID 9843368 DOI:10.1021/bi9815290
  • Fusetti F., Erlandsen H., Flatmark T., Stevens R.C. (1998). Structure of tetrameric human phenylalanine hydroxylase and its implications for phenylketonuria. J. Biol. Chem. 273: 16962—16967. PMID 9642259 DOI:10.1074/jbc.273.27.16962

Примітки

ред.

Див. також

ред.