Фабіаніт (рос. фабианит; англ. fabianite; нім. Fabianit m) — мінерал, борат кальцію.

Фабіаніт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1967 s.p.
АбревіатураFbn[2]
Хімічна формулаCaB₃O₅OH
Nickel-Strunz 106.FC.20[3]
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честьHans-Joachim Fabiand[4]

Названий за прізвищем німецького геолога Г.Фабіана (H.Fabian), H.Gaertner, K.L.Roese, R.Kühn, 1962.

Опис

ред.

Хімічна формула: Ca[B3O5(OH)]. Містить у % (з відкладів Реден, ФРН): CaO — 32,1; B2O3 — 57,9; H2O — 5,2. Домішки: SO3, Fe2O3.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: недосконалі сплюснуті кристали, грані округлі, з фігурами наростання, кристалічні аґреґати. Спайність по (011) ясна. Густина 2,8. Твердість 6,0-6,5. Безбарвний.

Поширення

ред.

Знайдений разом з ангідритом і говлітом у соленосній товщі цехштейну Реден поблизу м. Діпгольц (Півн. Рейн — Вестфалія, ФРН). Рідкісний.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фабіаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Фабіаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • J. A. Konnert; J. R. Clark; C. L. Christ (1970). Crystal structure of fabianite, CaB30S(OH), and comparison with the structure of its synthetic dimorph (PDF). Zeitschrift für Kristallographie. 132: 241—254. Bibcode:1970ZK....132..241K. doi:10.1524/zkri.1970.132.1-6.241.
  • Richard C. Erd; G. Donald Eberlein; C. L. Christ (1969). Fabianite and its synthetic dimorph, CaB 3 O 5 (OH); new data. The Canadian Mineralogist. 10 (1): 108—112.

Посилання

ред.