Відкрити головне меню

«У зоні особливої уваги» (рос. «В зоне особого внимания») — російський радянський гостросюжетный фільм режисера Андрія Малюкова 1977 року. Перша частина дилогіі про навчання радянських десантників, продовженої фільмом «Хід у відповідь».

У зоні особливої уваги Picto infobox cinema.png
рос. В зоне особого внимания
V zone osobogo vnimanija.jpg
Жанр Бойовик
Режисер Андрій Малюков
Сценарист Євген Мєсяцев
У головних
ролях
Борис Галкін
Михай Волонтир
Анатолій Кузнецов
Оператор Ігор Богданов
Композитор Марк Минков
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 93 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1977
IMDb ID 0078450
Наступний Хід у відповідь

СюжетРедагувати

Готуються великі військові навчання, в яких зустрінуться умовні супротивники — «Південні» та «Північні». Командир гвардійського парашутно-десантного полку «Південних» направляє до тилу «Північних» три розвідувально-диверсійні групи для виявлення й захоплення замаскованого командного пункту (ЗКП). Термін виконання — дві доби. Розвідники виконують завдання в умовах, максимально наближених до бойових. Дві групи майже відразу знешкоджені контррозвідкою умовного супротивника. Третій, яку очолює молодий лейтенант Тарасов, вдається відірватися від переслідувачів.

Робота розвідників ускладнюється конфліктом, що визріває в групі Тарасова. Його партнер прапорщик Волентир, досвідчена і дуже шанована в полку людина, дещо ображений тим, що на посаді командира розвідувального взводу його змінив необстріляний Тарасов. Самовпевненому й амбіційному Тарасову здається, що Волентир підриває його командирський авторитет перед солдатами.

У ході виконання навчально-бойового завдання група знешкоджує озброєних рецидивістів, що втекли з ув'язнення та скоїли новий важкий злочин. Уникнувши численних пасток «Північних», десантники в останній момент виявляють замаскований командний пункт умовного супротивника й передають його координати своєму командуванню, тим самим виконавши поставлене завдання.

За двоє діб Волентир і Тарасов на ділі довідаються справжню ціну один одного: Тарасов бачить у прапорщикові відданого справі бійця й надійного товариша, а Волентир визнає за молодим лейтенантом талант командира й розвідника.

У роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

НагородиРедагувати

  • 1977 — Головний приз за режисуру (А.Малюков) Фестивалю молодих кінематографістів студії «Мосфільм»
  • 1978 — Головний приз Фестивалю молодих кінематографістів Москви з нагоди 60-річчя комсомолу
  • 1978 — Срібна медаль імені Олександра Довженка (нагороджено сценариста Є. Мєсяцева, режисера А. Малюкова, оператора І. Богданова, акторів Б. Галкіна і М. Волонтира
  • 1980 — Державна премія РСФСР імені братів Васильєвих (ті самі, але без Б. Галкіна)

Цікаві фактиРедагувати

  • Тарасов на бігу співає пісню з мультфільму про Вінні-Пуха. У реальному житті на бігу не можна співати. Навіть говорити не можна — від співу або розмови губиться подих.
  • Розвідники ПДВ СРСР не носили блакитних беретів на завдання. Вони носили маскувальні шапочки й маски, але командувач ПДВ генерал В. П. Маргелов особисто зажадав, щоб у фільмі були блакитні берети.
  • Група Тарасова користується малогабаритною радіостанцією Р-126, що демонструє непритаманні їй властивості: забезпечує зв'язок на сотні кілометрів, приймає цивільні станції радіомовлення, служить радіомаяком і навіть пеленгатором. Водночас вона перенастроюється на іншу хвилю від легкого поштовху, що неприпустимо для військової апаратури.
  • З фільму було вирізано багато моментів (у тому числі й документальних), через міркування таємності. Весь цей матеріал знищено у процесі монтажу.
  • Актор Волонтир грає прапорщика на прізвище Волентир.
  • Актор Волкош зазначений у титрах як Волкаш.
  • Наприкінці фільму звучить пісня десантників «Нещодавно навчалися в класі десятому...».
  • Більшу частину фільму зняли в Литві, в навчальному центрі ВДВ в Ґайжюнаї та його околицях, в Казлу-Руді (ЗКП), в Каунасіфорті № IV - "фальшивий" ЗКП), на мості через річку Невежис на теперішній автотрасі А1 "Вільнюс - Клайпеда" (саме на нього висадилася група Тарасова). Всі авіаційні сцени зняли на аеродромі Вітебськ-Північний. Сцени зміни караулу біля прапора (на початку фільму) та допитів десантників майором Морошкіним відзняли в Лєфортово в Москві.

Технічні даніРедагувати

  • Виробництво: Мосфільм, Перше творче об'єднання
  • Художній фільм, кольоровий, широкоекранний
  • Жанр: бойовик
  • Оригінальна мова: російська
  • Обмеження за віком: без обмежень
  • Знятий на плівці Шосткінського хімкомбінату «Свема»
  • Прем'єра: 23 лютого 1978 року (СРСР) / 13 березня 1980 року (Угорщина)
  • Кількість глядачів: 35.4 млн. (СРСР) / 60.7 тис. (Угорщина)
  • Інтернаціональна назва: In the Zone of Special Attention
  • Назва в Угорщині: Felderitok akcioban
  • Назва в Німеччині: Absprung in die Todeszone
  • Видання на DVD:
    • Кількість: 1 диск
    • Дистриб'ютор: Великий План
    • Серія: Вітчизняне кіно XX століття
    • Рік випуску: 2003
    • Звук: Dolby Digital 2.0
    • Формат зображення: WideScreen 16:9 (1.78:1)
    • Формат диска: DVD-5 (1 шар)
    • регіональний код: 0 (All)
    • Мова: російська
  • Видання на VHS:
    • Кількість: 1 касета
    • Дистриб'ютор: Великий План
    • Серія: Герої нашого часу
    • Рік випуску: 1999
    • Формат: PAL
    • Мова: російська

ПосиланняРедагувати