Відкрити головне меню

Микола Миколайович Губенко (17 серпня 1941, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський і російський режисер, сценарист, актор, державний і політичний діяч українського походження, останній міністр культури СРСР.

Губенко Микола Миколайович
Губенко Николай Николаевич
Зображення
Дата народження 17 серпня 1941(1941-08-17) (77 років)
Місце народження Одеса, УРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія актор, кінорежисер, сценарист, театральний режисер
Член у Спілка кінематографістів СРСР і Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Нагороди
орден Дружби (Російська Федерація)
Премія Ленінського комсомолу Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
IMDb ID 0345536
gubenko.mos.ru
Губенко Микола Миколайович у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 17 серпня 1941 року в Одесі.

Навчався на акторському та режисерському факультетах у ВДІКу (Московському державному інституті кіно) та Державному цирковому училищі.

З 1964 грав на сцені театру на Таганці. З 1986 — режисер цього театру.

У кіно дебютував у фільмі «Мені двадцять років» (1964).

ФільмографіяРедагувати

  • 1964 — Мені двадцять років — Микола Фокін
  • 1964 — Коли відлітають лелеки — Раду
  • 1964 — Поки фронт в обороні — Бур'янов
  • 1964 — П'ядь землі — поранений у плече солдат
  • 1966 — Хлопчик і дівчинка — попутник з гітарою
  • 1966 — Останній шахрай — Петя Дачников
  • 1967 — Початок невідомого століття (кіноальманах) — людина з коровою
  • 1967 — Пароль не потрібен — Василій Костянтинович Блюхер
  • 1967 — Перший кур'єр — Яша-барончик, кримінальник з Молдаванки
  • 1969 — Дворянське гніздо — Ситников
  • 1969 — Директор — Олексій Зворикі
  • 1969 — Золоті ворота — солдат Іван
  • 1971 — Прийшов солдат з фронту — Микола Максимович Єгоров, голова колгоспу
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим — Андрій Родіонов
  • 1975 — Вони билися за Батьківщину — Голощоков, лейтенант
  • 1975 — Прошу слова — Сергій Уваров, чоловік Єлизавети Андріївни
  • 1976 — Подранки — Григорій Альбертович Криворучко, вихователь в інтернаті
  • 1988 — Заборонена зона — епізод

ОзвучуванняРедагувати

  • 1976 — Подранки — Олексій Бартенєв
  • 1977 — У зоні особливої уваги — прапорщик Волентір
  • 1980 — З життя відпочиваючих — Олексій Сергійович Павлищев
  • 1982—1988 — В. І. Ленін. Сторінки життя (документальний) — Ленін
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов — Павло Андрійович Крупенін
  • 2009 — Ісаєв — від автора
  • 2013 — Ку! Кін-дза-дза (анімаційний) — Чижов

РежисерРедагувати

  • 1968 — Настасья і Хомко (короткометражний)
  • 1971 — Прийшов солдат з фронту
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
  • 1976 — Подранки
  • 1980 — З життя відпочиваючих
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов
  • 1988 — Заборонена зона

СценаристРедагувати

  • 1971 — Прийшов солдат з фронту
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
  • 1976 — Подранки
  • 1980 — З життя відпочиваючих
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов
  • 1988 — Заборонена зона

ЛітератураРедагувати

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

ІнтернетРедагувати