Відкрити головне меню

Микола Миколайович Губенко (17 серпня 1941, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський і російський режисер, сценарист, актор, державний і політичний діяч українського походження, останній міністр культури СРСР.

Губенко Микола Миколайович
Губенко Николай Николаевич
Зображення
Дата народження 17 серпня 1941(1941-08-17) (78 років)
Місце народження Одеса, УРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія актор, кінорежисер, сценарист, театральний режисер
Член у Спілка кінематографістів СРСР і ЦК КПРС
Нагороди
орден Дружби (Російська Федерація)
Премія Ленінського комсомолу Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
IMDb ID 0345536
gubenko.mos.ru
Губенко Микола Миколайович у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 17 серпня 1941 року в Одесі.

Навчався на акторському та режисерському факультетах у ВДІКу (Московському державному інституті кіно) та Державному цирковому училищі.

З 1964 грав на сцені театру на Таганці. З 1986 — режисер цього театру.

У кіно дебютував у фільмі «Мені двадцять років» (1964).

ФільмографіяРедагувати

  • 1964 — Мені двадцять років — Микола Фокін
  • 1964 — Коли відлітають лелеки — Раду
  • 1964 — Поки фронт в обороні — Бур'янов
  • 1964 — П'ядь землі — поранений у плече солдат
  • 1966 — Хлопчик і дівчинка — попутник з гітарою
  • 1966 — Останній шахрай — Петя Дачников
  • 1967 — Початок невідомого століття (кіноальманах) — людина з коровою
  • 1967 — Пароль не потрібен — Василій Костянтинович Блюхер
  • 1967 — Перший кур'єр — Яша-барончик, кримінальник з Молдаванки
  • 1969 — Дворянське гніздо — Ситников
  • 1969 — Директор — Олексій Зворикі
  • 1969 — Золоті ворота — солдат Іван
  • 1971 — Прийшов солдат з фронту — Микола Максимович Єгоров, голова колгоспу
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим — Андрій Родіонов
  • 1975 — Вони билися за Батьківщину — Голощоков, лейтенант
  • 1975 — Прошу слова — Сергій Уваров, чоловік Єлизавети Андріївни
  • 1976 — Подранки — Григорій Альбертович Криворучко, вихователь в інтернаті
  • 1988 — Заборонена зона — епізод

ОзвучуванняРедагувати

  • 1976 — Подранки — Олексій Бартенєв
  • 1977 — У зоні особливої уваги — прапорщик Волентір
  • 1980 — З життя відпочивальників — Олексій Сергійович Павлищев
  • 1982—1988 — В. І. Ленін. Сторінки життя (документальний) — Ленін
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов — Павло Андрійович Крупенін
  • 2009 — Ісаєв — від автора
  • 2013 — Ку! Кін-дза-дза (анімаційний) — Чижов

РежисерРедагувати

СценаристРедагувати

  • 1971 — Прийшов солдат з фронту
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
  • 1976 — Подранки
  • 1980 — З життя відпочивальників
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов
  • 1988 — Заборонена зона

ЛітератураРедагувати

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

ІнтернетРедагувати