Заманський Володимир Петрович

радянський та російський актор

Володи́мир Петро́вич Зама́нський (* 6 лютого 1926, Кременчук, Українська РСР) — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1974). Народний артист РРФСР (1988).

Заманський Володимир Петрович
Ім'я при народженні Заманский Владимир Петрович
Народився 6 лютого 1926(1926-02-06) (95 років)
Кременчук, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актор театру і кіно
Alma mater Школа-студія МХАТ (1958)
Роки діяльності 1960—1997
Дружина актриса театру і кіно Наталя Клімова
IMDb ID 0952519
Нагороди та премії
орден Пошани орден Вітчизняної війни II ступеня медаль Жукова ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Jubilee Medal "70 Years of Victory in the Great Patriotic War 1941–1945" Jubilee Medal "75 Years of Victory in the Great Patriotic War 1941–1945" медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За відвагу» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «Ветеран праці»
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Державна премія СРСР

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Володимир Заманський у фільмі «Два капітани» (1976)

БіографіяРедагувати

Ріс без батька, а в 1941 році, коли до міста увійшли німці, залишився і без матері.

У 1944—1945 роках служив в армії. У 1942 році Заманський став курсантом Ташкентського політехнікуму зв'язку, а в 1943 р. його закликали до лав Червоної Армії. У червні 1944 року радистом самохідного полку № 1223 брав участь у прориві 2-го Білоруського фронту під Оршею. У складі цього полку з невеликою перервою через поранення прослужив до кінця війни. Після війни у складі Північної групи військ продовжив службу в лавах Радянської Армії.

У 1950 році за участь у побитті командира взводу був засуджений на дев'ять років таборів. Разом з іншими ув'язненими працював на будівництвах Харкова, будував Московський університет. За висотні, небезпечні для життя роботи термін було скорочено.

У 1958 році закінчив школу-студію МХАТ (курс Г. А. Герасимова).

У 1958—1966 — актор московського театру «Современник» (Сучасник).

У 1972—1980 роках — актор театру-студії кіноактора, далі працював за договорами.

Дебютував у кінематографі в 1959 році. Зіграв у кіно, телеспектаклях і серіалах понад вісімдесят ролей — переважно військових, партійних і виробничих працівників.

У 1998 році вирішив покинути світське товариство, кинув кіно, переїхав до Мурома, де й досі живе, займаючись домашнім господарством.

НагородиРедагувати

Фільмографія (неповна)Редагувати

ДжерелаРедагувати