Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Довжина 68 км. Площа водозбірного басейну 762 км². Похил річки 1,6 м/км. Долина коритоподібна, має чіткі обриси, завширшки до 4 км, завглибшки до 60 м. Заплава двостороння, завширшки до 1—1,2 км, є заболочені ділянки. Річище звивисте, завширшки 25 м, в серединій течії 8 м, завглибшки 1,6 м, подекуди спрямоване. Створені штучні водойми, осушувальні системи. Використовується на побутове, промислове водопостачання, рибництво. Береги похилі. Притоки: Швидівка, Безодня.

РозташуванняРедагувати

Устя бере початок з джерел на північних схилах Мізоцького кряжу, біля села Дермань Перша. Тече переважно на північ, у пониззі на північний захід/північ. Впадає до Горині при північно-східній частині смт Оржів.

Історія та етимологіяРедагувати

Уперше річку згадує акт 1583 року («рекой Устьєй к Городку»). У назві Устя приховане давнє слово «устьє» в означенні: «отвір», «край», «гирло», «рукав річки». У документованій Оствиці можна бачити кореневе «Ост» з нарощеним «-в», «-иця», що означає «вузька річка», «притока більшої річки». У басейні Вели є річка Остви, Ости, а на Поліссі — озеро Оства, болото Оствиця. Колишнє «Устьє» змінилось на Устя внаслідок видозміни кінцівки «-ьє»«-я» і не без взаємодії річкових наймень типу Люба, Настя, Стася, котрі теж за народною етимологією отримали звучання особових імен.[джерело?]

Історичні пам'яткиРедагувати

На острові, що омивається річкою Устя біля села Городок, що за 10 км від Рівного, розташована Свято-Миколаївська церква Київського патріархату, яка є пам'яткою архітектури 1740 року.

Населені пунктиРедагувати

Протікає через 20 населених пунктів. Над Устею розташовані міста: Рівне та Здолбунів, а також смт Квасилів і Оржів.

ДжерелаРедагувати

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  2. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  3. Географічна енциклопедія України : В 3-х т / Редколегія: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 прим. — ISBN 5-88500-015-8.

ПосиланняРедагувати