Устя (притока Горині)
У́стя (Устє, Оствиця, Дерманка) — річка в Україні, в межах Рівненського району Рівненської області, ліва притока Горині (басейн Прип'яті).
Устя | |
---|---|
50°22′22″ пн. ш. 26°10′59″ сх. д. / 50.37280000002777314° пн. ш. 26.18330000002777780° сх. д. | |
Витік | с. Дермань |
• координати | 50°22′22″ пн. ш. 26°10′59″ сх. д. / 50.37280000002777314° пн. ш. 26.18330000002777780° сх. д. |
Гирло | Горинь (біля смт Оржів) |
• координати | 50°45′20″ пн. ш. 26°07′39″ сх. д. / 50.75580000002777581° пн. ш. 26.12750000002777995° сх. д. |
Басейн | басейн Прип'яті |
Країни: |
![]() |
Регіон | Рівненська область |
Довжина | 68 км |
Площа басейну: | 762 км² |
Ідентифікатори і посилання | |
![]() | |
![]() |
ОписРедагувати
Довжина 68 км. Площа водозбірного басейну 762 км². Похил річки 1,6 м/км. Долина коритоподібна, має чіткі обриси, завширшки до 4 км, завглибшки до 60 м. Заплава двостороння, завширшки до 1—1,2 км, є заболочені ділянки. Річище звивисте, завширшки 25 м, в серединій течії 8 м, завглибшки 1,6 м, подекуди спрямоване. Створені штучні водойми, осушувальні системи. Використовується у побутовому та промисловому водопостачанні, рибництві. Береги річки похилі. Притоки: Швидівка, Безодня.
ГеографіяРедагувати
Річка Устя бере початок з джерел на північних схилах Мізоцького кряжу, біля села Дермань Перший. Тече переважно на північ, у пониззі на північний захід/північ. Впадає до Горині при північно-східній частині смт Оржів.
Історія та етимологіяРедагувати
Вперше про річку згадується в Акті 1583 року («рекой Устьєй к Городку»). У назві Устя приховане давнє слово «устьє» в означенні: «отвір», «край», «гирло», «рукав річки». У документованій Оствиці можна бачити кореневе «Ост» з нарощеним «-в», «-иця», що означає «вузька річка», «притока більшої річки». У басейні Вели є річка Остви, Ости, а на Поліссі — озеро Оства, болото Оствиця. Колишнє «Устьє» змінилось на «Устя» внаслідок видозміни кінцівки «-ьє» → «-я» і не без взаємодії річкових наймень типу Люба, Настя, Стася, які теж за народною етимологією отримали звучання особових імен[джерело?].
Історичні пам'яткиРедагувати
На острові, що омивається річкою Устя біля села Городок, що за 10 км від Рівного, розташована Свято-Миколаївська церква Київського патріархату, яка є пам'яткою архітектури 1740 року.
Забруднення
Починаючи з середини 90-х років XX століття, Устя стала найбільш забрудненою річкою Рівненської області. Забруднення водної артерії Рівного викликала ціла низка причин: змиви з доріг та полів, скиди підприємств, неорганізовані скиди, низька пропускна здатність річки.[1]
Населені пунктиРедагувати
Тече через 20 населених пунктів. Над Устею розташовані міста Рівне, Здолбунів, смт Квасилів та Оржів.
ДжерелаРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Каталог річок України — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Устя (притока Горині) |
- Uście, Ujście, Ustya // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 831. (пол.)
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |