Устя (притока Вілії)
У́стя (Хотень[1]) — річка в Україні, в межах Плужненської сільської громади, Шепетівського району Хмельницької області. Права притока Вілії (басейн Дніпра).
Устя | |
---|---|
Долина річки Усті в Плужному | |
50°9′38.300000100004″ пн. ш. 26°34′17.300000100002″ сх. д. / 50.16064° пн. ш. 26.57147° сх. д. | |
Витік | Між селами Плужне та Гаврилівка, урочище «Круглик» |
• координати | 50°9′38.300000100004″ пн. ш. 26°34′17.300000100002″ сх. д. / 50.16064° пн. ш. 26.57147° сх. д. |
• висота, м | ~ 228 м |
Гирло | Вілія (с. Кам'янка) |
• координати | 50°15′36.000000099993″ пн. ш. 26°26′16.800000099996″ сх. д. / 50.26000° пн. ш. 26.43800° сх. д. |
• висота, м | ~ 199 м |
Похил, м/км | 1,6 м/км |
Басейн | Вілія → Горинь → Прип'ять → Дніпро → Чорне море |
Країни: | Україна Хмельницька область Шепетівський район Плужненська сільська громада |
Регіон | Хмельницька область |
Довжина | 18 км |
Площа басейну: | 135 км² |
Притоки: | Гутиська (ліва) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
ред.Довжина 18 км. Площа водозбірного басейну 135 км². Похил річки 1,1 м/км. Швидкість течії — 0,2 м/с. Долина коритоподібна терасована, завширшки 0,1—0,8 км, у середній частині та в пониззі збудована меліоративна система «Устя». Заплава у верхів'ї здебільшого заболочена, завширшки 30—70 м. Річище слабо-звивисте, в пониззі випрямлене, завширшки 1-2 м, завглибшки 0,5—1,0 м. Використовується на технічне, сільськогосподарське та побутове водопостачання.
Географія
ред.Бере початок з джерел поблизу заповідного урочища «Круглик» (координати: 50°9′38.3″ пн. ш. 26°34′17.3″ сх. д. / 50.16064° пн. ш. 26.57147° сх. д.), на південній околиці села Плужне на Подільській височині. Тече в західному—північно-західному напрямку, впадає до Вілії біля північної околиці села Кам'янка (координати: 50°15′37.7″ пн. ш. 26°26′17.4″ сх. д. / 50.26047° пн. ш. 26.43817° сх. д.), на межі з Рівненським районом Рівненської області.
За іншими даними річка бере свій початок зі ставка в урочищі Круглик (координати: 50°9′53.49″ пн. ш. 26°33′17.17″ сх. д. / 50.16486° пн. ш. 26.55477° сх. д.), тече на північ-північний схід, через Колгоспний ставок, і через 200 м за мостом автошляху Т 2313 (координати: 50°10′38.06″ пн. ш. 26°34′21.2″ сх. д. / 50.17724° пн. ш. 26.57256° сх. д.) приймає праву притоку Грабарку, яка витікає з джерел (координати: 50°9′38.3″ пн. ш. 26°34′17.3″ сх. д. / 50.16064° пн. ш. 26.57147° сх. д.), поблизу заповідного урочища «Круглик».
Живлення
ред.Живлення переважно снігове і дощове, частково джерельне. Льодостав з середини грудня до початку березня.
Притоки
ред.Має 12 приток, загальною довжиною — 35 км. Головна: ліва притока — Гутиська, завдовжки 13 км.
Населені пункти
ред.На річці розташовані села: Плужне, Хотень Перший, Хотень Другий, Дертка, Кам'янка.
Мости
ред.Через русло річки збудовано кілька автомобільних мостів:
- у селі Плужному:
- на автошляху Плужне — Білотин — Нетішин (залізобетонний балковий міст);
- на автошляху Т 2313 — залізобетонний балковий міст, побудований в 30-х роках XX століття;
- у селах Хотень Перший і Хотень Другий — два залізобетонні балкові мости;
- у селі Дертка, на автошляху Т 2313 — залізобетонний, 30-ти тонний балковий міст;
- у селі Кам'янка, на автошляху Р26 — залізобетонний, 20-ти тонний балковий міст.
Примітки
ред.- ↑ Водні ресурси Хмельницької області. Басейн річки Дніпро, поз. 39. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2012.
Посилання
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Паспорт територіальної громади. Хмельницька область. Річки.
- Паспорт територіальної громади Дертківської сільської ради[недоступне посилання з травня 2019]
- Водні ресурси Хмельницької області. Басейн річки Дніпро, поз. 39. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2012.
- Генеральний штаб. Аркуш карти M-35-65 Шумское. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Генеральний штаб. Аркуш карти M-35-66 Славута. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Uście // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 831. (пол.)