Устрики-Долішні

місто Польщі

Устри́ки-Дол́ішні (пол. Ustrzyki Dolne, Нижньо-Устріки) — місто в Середніх Бескидах на р. Стрвяж. Адміністративний центр Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Польської Республіки.

Устрики-Долішні
пол. Ustrzyki Dolne
Герб
герб
Греко-католицька церква Архангела Михаїла
Греко-католицька церква Архангела Михаїла
Греко-католицька церква Архангела Михаїла
Основні дані
49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д. / 49.433; 22.600Координати: 49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д. / 49.433; 22.600
Країна  Республіка Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Столиця для Нижньо-Устріцький район (район)
Засновано 1509
Площа 16,79 км²
Населення 8 759 (01.01.2022)
· густота 561 (2008[1]) осіб/км²
Висота НРМ 480 ± 1 м
Міста-побратими Самбір, Ґіралтовце, Zamárdid, Гевіз, Сокулка, Войнич
Телефонний код (+48) 13
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів RBI
GeoNames 756280
OSM 1748163 ·R (Устрики-Долішні)
SIMC 0953817
Поштові індекси 38-700 do 38-714
Міська влада
Мапа
Мапа


CMNS: Устрики-Долішні у Вікісховищі

Історія

ред.
 
Загальний вид містечка

Лежить на прадавніх етнічних українських землях Бойківщини. У 1497 р. король Ян I Ольбрахт віддав Устрики Івонії Янчоновичу. Були закріпачені на волоському праві в 1509 р. Входили до Перемишльської землі Руського воєводства. В 1672 р. татарська орда Нурадин-Солтана пограбувала і спалила село, а мешканців погнала на схід у неволю. В 1723 р. Устрики Долішні отримали права міста.

З 1772 до 1918 року входило в склад Австрії і Австро-Угорщини, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1846 р. жителі Устрик Долішніх брали активну участь у Галицькому повстанні. В 1847 р. споруджена парафіяльна мурована церква Успення Пресвятої Богорродиці, яка належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В 1872 р. через місто прокладена Перша угорсько-галицька залізниця та споруджені дві станції. В ході Першої світової війни російські війська захопили місто 21 вересня 1914 р., залишили — 25 січня 1915 р.

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 10 000 осіб.[2] В листопаді-грудні 1918 р. в околицях міста точились бої між поляками та українцями.

У 1919-1939 — містечко в Ліському повіті Львівського воєводства ІІ-ї Речі Посполитої. До 1939 відоме ярмарками худоби. Рафінерія нафти. На 01.01.1939 р. в місті проживало 4300 мешканців (з них 550 українців, 1150 поляків і 2600 євреїв[3].

12 вересня 1939 року німці окупували місто, однак уже 28 вересня 1939 року мусили відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР місто в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[4]. 1939-1951 — у складі УРСР (під назвою Нижні Устрики). 17 січня 1940 — рішенням Президії Верховної Ради УРСР (відповідно до рішення ЦК КП(б)У) було утворено Устрико-Дольнівський район Дрогобицької області УРСР (після 1944 — Нижньо-Устріцький район). 12 червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни словацька армія оволоділа містом, пізніше передала його німцям. 18 вересня 1944 року радянські війська знову оволоділи містом.

У 1951 на підставі міжурядової угоди в обмін на Забузький район (місто Белз з навколишніми територіями) передане Польщі (разом із пам'ятником Сталіну, який таким чином став одним із трьох у Європі поза СРСР). У 1956 р. в ході «кампанії подолання культу особи» пам'ятник знесений.

Зараз — адміністративний центр ґміни Устрики-Долішні.

Демографія

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[5][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 4642 886 3384 372
Жінки 4993 898 3213 882
Разом 9635 1784 6597 1254

Відомі люди

ред.

Народились

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 23
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 41.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

ред.

Посилання

ред.