Усольє-Сибірське

місто в Росії
(Перенаправлено з Усолля-Сибірське)

Усольє-Сибірське — місто в Росії, адміністративний центр Усольського району Іркутської області. До складу району не входить, утворює міський округ Місто Усольє-Сибірське.

Місто
Усольє-Сибірське
рос. Усолье
рос. Усолье-Сибирское (1940)

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 52°45′00″ пн. ш. 103°39′00″ сх. д.H G O

Країна  Росія[1]
Регіон Іркутська область
Міський округ Місто Усольє-Сибірське
Дата заснування 1669
Попередні назви до 1940Усольє
Місто з 1925
Площа 74 км²
Висота центру 440 м
Населення 3000 осіб (1897)[2],
8000 осіб (1926)[2],
8600 осіб (1931)[2],
20 000 осіб (1939)[2],
48 494 осіб (1959)[3],
60 000 осіб (1962)[2],
75 000 осіб (1967)[2],
86 747 осіб (1970)[4],
94 000 осіб (1973)[2],
100 000 осіб (1975)[5],
100 000 осіб (1976)[6],
103 036 осіб (1979)[7],
106 000 осіб (1982)[8],
109 000 осіб (1985)[9],
109 000 осіб (1986)[6],
108 000 осіб (1987)[10],
106 496 осіб (1989)[11],
107 000 осіб (1990)[12],
107 000 осіб (1991)[9],
107 000 осіб (1992)[9],
107 000 осіб (1993)[6],
106 000 осіб (1994)[6],
106 000 осіб (1995)[9],
105 000 осіб (1996)[9],
105 000 осіб (1997)[13],
104 000 осіб (1998)[9],
104 100 осіб (1999)[14],
103 500 осіб (2000)[15],
103 300 осіб (2001)[9],
90 161 осіб (2002)[16],
90 200 осіб (2003)[2],
88 100 осіб (2005)[2],
86 900 осіб (2006)[2],
86 200 осіб (2007)[2],
85 900 осіб (2008)[2],
85 660 осіб (2009)[17],
83 327 осіб (2010)[18],
83 086 осіб (2011)[19],
82 338 осіб (2012)[19],
81 385 осіб (2013)[20],
80 331 осіб (2014)[21],
79 363 осіб (2015)[22],
78 569 осіб (2016)[23],
77 989 осіб (2017)[24],
77 407 осіб (2018)[25],
76 846 осіб (2019)[26],
76 047 осіб (2020)[27],
74 762 осіб (2021)[28]
Національний склад росіяни, українці, буряти, татари
Конфесійний склад православні, католики, мусульмани
Катойконім усольчанин, усольчанка, усольчани
Часовий пояс UTC+8
Телефонний код 39543
Поштовий індекс 665460
Код ЗКАТУ 25436
GeoNames 2014022
Офіційний сайт usolie-sibirskoe.ru
Усольє-Сибірське. Карта розташування: Росія
Усольє-Сибірське
Усольє-Сибірське
Усольє-Сибірське (Росія)
Усольє-Сибірське. Карта розташування: Іркутська область
Усольє-Сибірське
Усольє-Сибірське
Усольє-Сибірське (Іркутська область)
Мапа
Палац культури і пам'ятник Анісіму та Гаврилу Михальовим
Усольський трамвай
Адміністрація Усолья-Сибірського
Свято-Микольський храм
Спасо-Преображенский храм
Римсько-католицька парафія св. Рафаїла Калиновського

Площа — 7,4 тис. гектарів.

Географія

ред.

Розташоване за 90 км на північний захід від Іркутська, на лівому березі річки Ангари, на федеральній автомагістралі «Сибір» та Транссибірської залізничної магістралі. У місті розташована станція Усольє-Сибірське Східно-Сибірської залізниці.

Історія

ред.

Усольє-Сибірське — одне з найстаріших міст в Приангар'ї, засноване в 1669 єнісейськими козаками братами Міхальовими, які виявили на березі Ангари соляне джерело та побудували тут соляну варницю.

З 1947 по 1953 рік поруч з містом був табір, який входив до системи ГУЛАГу[29].

У 1950-ті роки в рамках постанови Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1955 «Про набір в Китайській Народній Республіці робітників для участі в комуністичному будівництві та трудового навчання в СРСР» на підприємствах та будівництвах міста працювали китайські робітники[30].

Економіка

ред.

Найзначніші підприємства: ТОВ «Усольехимпром», ТО «Усолье-Сибирский Силикон» і ТО «Химстроймонтаж» — входять до групи компаній «Нитол», а також ТОВ «Руссоль», машинобудівний завод ВАТ «УЗГО» (виробництво обладнання для гірничих робіт, нині — ВАТ ПО «Усольмаш»), завод «Усольехимфарм» — виробник фармацевтичної сировини, фанерно-сірниковий комбінат «Байкал», ВАТ «Кристал» (виробництво монокристалів та сцинтиляційних детекторів). На даний момент компанії «Усольехимпром», ТОВ «Усолье-Сибирский Силикон» і ТОВ «Химстроймонтаж» фактично припинили свою діяльність. Виробничі процеси на цих підприємствах зупинені, обладнання демонтується, зараз відбувається ліквідація, знезараження та нейтралізація хімічно небезпечних сполук, що розташовані у великих кількостях на проммайданчику.

Широку популярність здобув курорт «Усолье», де лікують різні захворювання опорно-рухового апарату, травної та периферичної нервової системи за рахунок хлоридно-натрієвої води (розсолу), яку в розведеному вигляді використовують для ванн[31][32].

Транспорт

ред.

Усольє-Сибірське пов'язано автобусними маршрутами з селищами та селами Усольського району, а також містами Ангарськом та Іркутськом. Працює залізничний вокзал на станції Усольє-Сибірське, де зупиняються всі приміські, прискорені приміські, пасажирські поїзди та швидкі поїзди (за винятком міжнародних поїздів Москва — Пекін та Москва — Улан-Батор та швидких поїздів Москва — Владивосток («Росія»), Новосибірськ Владивосток). Історична будівля вокзалу не обслуговує пасажирів. Нову двоповерхову будівлю вокзалу побудовано у 1990 році. Крім того, в межах міста є пункти зупинки електропоїздів Зелене містечко, Лужки та Мальтінка.

Пристань на річці Ангарі, де зупиняються теплоходи «Метеор», що йдуть за маршрутом Іркутськ — Братськ.

Внутрішньо-міський транспорт представлено трамваями, автобусами та маршрутними таксі.

Особливості планування міста

ред.

Місто, незважаючи на невелике населення, достатньо протяжне за площею. Традиційно виділяють чотири основні райони міста:

  • Привокзальний район;
  • 1-у дільницю;
  • 2-у дільницю;
  • Старе місто.

Привокзальний район

ред.

Почав забудовуватися наприкінці 60-х років. Найбільший житловий масив міста, розташований між трасою М53 і Транссибірською магістраллю. Забудований переважно п'ятиповерховими будинками 70 — 80-х років будівництва, також є п'ять дев'ятиповерхових будинків (на перетині Комсомольського проспекту та проспекту Червоних Партизан, наприкінці проспекту Космонавтів, ще два на виїзді з міста по Ленінському проспекту в південній частині району і один добудований 2011 року). Велика частина торгових центрів міста розташована в Привокзальному районі. З півночі до району примикає міський ставок (в народі «Калтус») — улюблене місце відпочинку городян. У ньому, проте, офіційно заборонено купатися. Постійно піднімаються плани з очищення та благо-устрою навколишньої його території. На північний схід від району розташовано завод гірського устаткування (ВАТ «ВО „Усольмаш“») Основні вулиці району: Ленінський проспект (траса М53), Комсомольський проспект, проспект Червоних Партизан, проспект Космонавтів, вулиця Луначарського.

Перша дільниця

ред.

Неофіційно так називають частину міста, що примикає з півдня до Старого міста. У радянський час ця частина міста стала місцем проживання працівників заводу гірничого обладнання (ВАТ «ВО „Усольмаш“») і ФСК «Байкал». У забудові переважають кам'яні двоповерхові будинки, побудовані в 50 — 60-х роках XX століття, чотириповерхові та п'ятиповерхові будинки 70 — 80-х років. Наприкінці 80-х, початку 90-х років виник новий мікрорайон по вулиці Республіки в районі Центрального ринку. Основні вулиці: Інтернаціональна, Суворова, Молотова, Енгельса, Машинобудівників, Карла Лібкнехта.

Друга дільниця

ред.

Традиційно частина міста багатоповерхової забудови північніше вулиці Куйбишева. У радянський час забудовувався будинками для працівників ВО «Хімпром» та хімфармкомбінат. У забудові переважають 3-х і 4-х поверхові «сталінки» 50-х років, цегляні та великопанельні 4-поверхові будинки та більше нові 5-поверхові. По вулиці Стопані є багато двоповерхових дерев'яних будинків 1930 — 40 — 50-х років будівництва, багато з них в аварійному стані. На перетині двох основних вулиць міста — Леніна та Комсомольського проспекту розташовується Комсомольська площа з палацом культури «Хімік» та готелем «Усольє». Ресторан готелю «Усольє», неофіційно званий «Печера», за радянських часів користувався популярністю у жителів не лише Усолья, а й сусідніх міст завдяки незвичайному внутрішньому оформленню, що нагадує грот печери. З обох боків від площі розташовані Верхній та Нижній парки, колись красиві місця відпочинку, нині вони в запустінні. По вулиці Ватутіна розташовується міська адміністрація. Основні вулиці району: Комсомольський проспект, Леніна, Менделєєва, Ватутіна, Стопані.

Старе місто

ред.

Історична частина міста, розташована на березі річки Ангари, забудована практично повністю будинками приватного сектора. Тут розташовані курорт «Усольє», міський ОМВД, Спасо-Преображенський храм. Основні вулиці — Леніна, Карла Маркса. Північніше Старого міста розташоване селище Каркасне та комбінат «Сибсоль». У радянський час працював пором до острова Красного, де в лісопарковій зоні любили проводити вихідні дні мешканці міста. У 90-х роках пором перестав працювати, а ліс було вирубано.

Невелика частина городян проживає за залізницею, в районі 14 школи та Зеленому містечку. Забудовані вони приватними будинками та дачами, в Зеленому містечку є 2-х поверхові дерев'яні будинки 1950-х років будівництва. У 2010 році почалася заміна старих будинків Зеленого містечка новими тієї ж поверховості.

Освіта

ред.

У місті налічується близько 20 навчальних закладів. Єдиний вищий заклад — філія Іркутського державного технічного університету.

Клімат

ред.

Клімат міста різко континентальний з суворою та тривалою зимою, коротким жарким літом. Загальна тривалість зимового періоду 130—140 діб, літнього 80-110 діб. Осінь та весна мають короткий період від 40-60 діб. На клімат міста суттєво впливають водні маси озера Байкал та Братського водосховища. Зима в місті починається в перших числах листопада (в останні роки осінній період став збільшуватися до кінця місяця) та триває до кінця березня. Найнижчу температуру в місті було зафіксовано в січні 1915 р. — 49.0 гр, найвища в червні 2010 р. — +39.8 гр. Літо починається з 25 травня та триває до перших чисел вересня. Для літа характерні різка зміна погоди від спекотної до прохолодною з частими опадами, особливо в другій половині серпня.

Клімат {{{Місто_род}}}
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −19 −15 −5 8 15 22 24 21 14 6 −5 −14 5
Середній мінімум, °C −27 −25 −18 −7 3 9 12 10 4 −5 −16 −24 −7
Норма опадів, мм 5 10 10 20 25 50 100 70 40 25 15 15 385
Джерело: Яндекс-погода

Релігія

ред.

Православ'я

ред.

Свято-Нікольський храм.

Католицтво

ред.

Діє жіночий католицький монастир ордена босих кармеліток, заснований в 2002.

Іслам

ред.

Мечеть.

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б OKTMO 179/2016 — 2016.
  2. а б в г д е ж и к л м н http://www.MojGorod.ru/irkutsk_obl/usoljesibir/index.html
  3. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  4. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  5. Российский статистический ежегодник, 1998 год
  6. а б в г http://istmat.info/files/uploads/18276/stat._ezh._rf_1994_demografiya.pdf
  7. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  8. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  9. а б в г д е ж http://istmat.info/files/uploads/21317/nx_5.pdf
  10. http://alcdata.narod.ru/USSR_70_1987Москва: ЦСУ РСФСР. — 766 с.
  11. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
  12. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00.
  13. https://istmat.org/files/uploads/45329/4naselenie.pdf
  14. https://istmat.org/files/uploads/45390/07naselenie.pdf
  15. http://istmat.info/files/uploads/45859/07_naselenie.pdf
  16. http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
  17. http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
  18. http://195.46.100.221/vpn2010/DocLib/totals-vpn2010-2.pdf
  19. а б http://www.irkobl.ru/sites/economy/Anticorrup_ekspertiza/statistika.docИркутск: 2012. — 81 с.
  20. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктовРосстат, 2013. — 528 с.
  21. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
  22. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
  23. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
  24. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 годаМосква: Росстат, 2017.
  25. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 годаМосква: Росстат, 2018.
  26. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2019/bul_dr/mun_obr2019.rar
  27. https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar
  28. https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
  29. Memorial — website about the GULAG (German)[недоступне посилання з травня 2019]
  30. Китайская трудовая миграция в России. Малоизвестные страницы истории. В. Дацышен. Опубликовано в журнале «Проблемы Дальнего Востока», 2008, № 5, с. 99-104
  31. Каталог курортов России
  32. Чудеса России: Курорт «Усольє»

Посилання

ред.