Вікіпедія

Населення Уругваю

(Перенаправлено з Уругвайці)

Населення Уругваю. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,341 млн осіб (134-те місце у світі)[1]. Чисельність уругвайців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,07 ‰ (152-ге місце у світі), смертність — 9,45 ‰ (56-те місце у світі), природний приріст — 0,27 % (176-те місце у світі) .

Населення Уругваю M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 3,341 млн осіб
Густота 19,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,9 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,27 %
Народжуваність 13,07 ‰
Фертильність 1,82 дітей на 1 жінку
Смертність 9,45 ‰
Смертність немовлят 8,74 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 20,73 %
 • 15–64 років 65,24 %
 • старіші за 65 років 14,03 %
Середня тривалість життя 77 року
 • чоловіків 73,86 року
 • жінок 80,26 року
Статева структура
загалом 0,94 чол./жін.
при народженні 1,04 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,98 чол./жін.
після 65 років 0,66 чол./жін.
Етнічні групи
Нація уругвайці
Нацменшини метиси, індіанці
Мови
Офіційна іспанська
Також у побуті портуньол

Природний рух ред.

Відтворення ред.

Народжуваність в Уругваї, станом на 2015 рік, дорівнює 13,07 ‰ (152-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,82 дитини на одну жінку (151-ше місце у світі)[1].

Смертність в Уругваї 2015 року становила 9,45 ‰ (56-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,27 % (176-те місце у світі)[1].

Вікова структура ред.

 
Віково-статева піраміда населення Уругваю, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Уругваю становить 34,7 року (76-те місце у світі): для чоловіків — 33, для жінок — 36,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77 року (73-тє місце у світі), для чоловіків — 73,86 року, для жінок — 80,26 року[1].

Вікова структура населення Уругваю, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 20,73 % (352 470 чоловіків, 340 275 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 15,89 % (269 034 чоловіка, 262 117 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 39,09 % (644 816 чоловіків, 661 635 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 10,25 % (161 190 чоловіків, 181 478 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,03 % (187 051 чоловік, 281 827 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність ред.

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,2; коефіцієнт розлучуваності — невідомий (дані за 2010 рік)[2]

Розселення ред.

Густота населення країни 2015 року становила 19,6 особи/км² (197-ме місце у світі)[1]. Половина населення країни сконцентрована на південному узбережжі, навколо столиці — Монтевідео.

Урбанізація ред.

Докладніше: Міста Уругваю

Уругвай надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 95,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,53 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Монтевідео (столиця) — 1,707 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції ред.

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,9 ‰ (147-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Уругвай є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад ред.

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
білі
  
 88%
метиси
  
 8%
темношкірі
  
 4%
індіанці
  
 0.1%
Докладніше: Народи Уругваю

Головні етноси країни: білі — 88 %, метиси — 8 %, темношкірі — 4 %, індіанці — дані відсутні[1].

Українська діаспора ред.

Докладніше: Українці Уругваю

Мови ред.

Мови Уругваю (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
 %
портуньол
  
 %
Докладніше: Мови Уругваю

Офіційна мова[4]: іспанська. Інші поширені мови: портуньол (бразильєро) (суміш португальської та іспанської на бразильсько-уругвайському кордоні).

Релігії ред.

Релігії в Уругваї (2006 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 47.1%
християни
  
 25%
агностики
  
 7.2%
юдаїзм
  
 0.3%
інші
  
 1.1%
Докладніше: Релігія в Уругваї

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 47,1 %, інше християнство — 25 %, юдаїзм — 0,3 %, атеїсти, агностики — 17,2 %, інші — 1,1 % (станом на 2006 рік)[1].

Освіта ред.

Докладніше: Освіта в Уругваї

Рівень письменності 2015 року становив 98,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,2 % — серед чоловіків, 98,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,4 % ВВП країни, станом на 2011 рік (92-ге місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна ред.

Вища ред.

Охорона здоров'я ред.

Докладніше: Охорона здоров'я в Уругваї

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,74 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,6 % ВВП країни (41-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 8,74 ‰ (148-ме місце у світі); хлопчиків — 9,7 ‰, дівчаток — 7,75 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 15 випадків на 100 тис. народжень (124-те місце у світі)[1].

Уругвай входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання ред.

2014 року було зареєстровано 14,4 тис. хворих на СНІД (89-те місце в світі), це 0,7 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (54-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 600 осіб (79-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,6 % (64-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 4,5 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія ред.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 93,9 % в сільській місцевості; загалом 99,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 96,6 %, в сільській місцевості — 92,6 %, загалом по країні — 96,4 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2000 рік, дорівнює 3,66 км³ на рік, або 1,101 тонни на одного мешканця на рік: з яких 11 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 87 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення ред.

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 55,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 33,4 %; частка осіб похилого віку — 22,5 %, або 4,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 18,6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,9 %, верхній дециль — 34,4 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2012 рік, в країні 20,106 осіб не має доступу до електромереж; 99,4 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99,7 %, у сільській місцевості — 93,8 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,159 млн унікальних інтернет-користувачів (99-те місце у світі), що становило 64,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси ред.

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,725 млн осіб (125-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 13 %; промисловість і будівництво — 14 %; сфера послуг — 73 % (станом на 2010 рік)[1]. 51,87 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (7 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 7,1 % працездатного населення, 2014 року — 6,6 % (85-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 19,2 %, серед юнаків — 15,8 %, серед дівчат — 24 % (61-ше місце у світі)[1].

Кримінал ред.

Докладніше: Злочинність в Уругваї

Наркотики ред.

 
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Незначна транзитна країна наркотрафіку до Європи (морські контейнери); збільшення споживання кокаїну і синтетичних наркотиків; країна уразлива для відмивання грошей через суворі закони про банківську таємницю, слабкий прикордонний контроль уздовж бразильського кордону[1].

Торгівля людьми ред.

Докладніше: Торгівля людьми в Уругваї

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Уругваю докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

  •  
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  •  
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан ред.

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,66 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження ред.

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Uruguay : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 31 March. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література ред.

Українською ред.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Уругваю
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Уругваю&oldid=37973420