Відкрити головне меню

Білорусько-український кордон

Білорусько-український кордон — кордон між Україною та Білоруссю, що існує формально з моменту набуття незалежності України від Радянського Союзу, тобто від 24 серпня 1991 року і успадкував своє розташування від кордону між УРСР та БРСР. Довжина кордону становить 1084 км. Відділяє білоруські Берестейську та Гомельську області на півночі від українських Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської областей на півдні.

Кордон Білорусі та України
Novi Yarylovichi.jpg
Пункт пропуску «Нові Яриловичі» в Чернігівській області на кордоні з Республікою Білорусь.
Країни: Білорусь Білорусь
Україна Україна
Довжина: 1084 км
Остання зміна: Приєднання Західної Білорусі та Західної України до СРСР
Лінія кордону: річка Дніпро, річка Сож
Охороняють: Білорусь Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь (біл. Дзяржаўны пагранічны камітэт Рэспублікі Беларусь)
Україна Державна прикордонна служба України
Прикордонні адміністративні одиниці:
Білорусь Білорусь:
 • size Берестейська область
 • size Гомельська область
Україна Україна:
 • Волинська область Волинська область
 • Рівненська область Рівненська область
 • Житомирська область Житомирська область
 • Київська область Київська область
 • Чернігівська область Чернігівська область
Мультимедія на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Сучасний державний кордон існує з вересня 1939 року — з моменту анексії Західної Білорусі до БРСР і Західної України до УРСР.

Однак кордон має історичні корені, адже приблизно так само проходив розділ між Великим Князівством Литовським і Королівством Польським згідно з Люблінською унією. Після поділів Речі Посполитої, подібний вид мали кордони Гродненської і Мінської губерній з одного боку та Волинської та Київської — з іншого.

У 1-й половині 20 століття на заході подібні кордони поділяли Поліське і Волинське воєводства міжвоєнної Польської Республіки, а на сході — радянські республіки БРСР і УРСР.

Вперше кордон між радянськими республіками був визнаний Договором між УРСР і БРСР від 12 грудня 1990 року.

Статус державного кордону з Україною був наданий постановою Верховної Ради Білорусі від 11 червня 1993, але існує міжнародний договір між Білоруссю і Україною, у якому вони взаємно визнають колишні кордони БРСР і УРСР, визнані в 1990 році.

На сьогоднішній день українсько-білоруський кордон регулюється Договором між Білоруссю і Україною про дружбу, добросусідство та співробітництво від 17 червня 1995 року[1]. Договір про державний кордон між Білоруссю і Україною від 12 травня 1997 у той же рік був ратифікований Верховною Радою України[2], а 6 квітня 2010 року — Палатою представників Національних зборів Республіки Білорусь. 7 травня 2010 президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав закон «Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон». Договір набув чинності 18 червня 2013 р., коли сторони обмінялися ратифікаційними грамотами у Києві, де було підписано відповідний протокол.

За словами голови Державного прикордонного комітету Білорусі Ігоря Рачковського тривалість роботи з демаркації кордону може зайняти до 10 років і вимагає 51 млрд білоруських рублів[3]. Першим кроком на шляху демаркації стало урочисте відкриття біля місця сходження українського, російського та білоруського кордонів першого прикордонного знаку[4]. 30 липня 2014 року у Чернігові відбулась церемонія підписання угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про затвердження Положення про демаркацію державного кордону між Україною та Республікою Білорусь. Документ підписали посол з особливих доручень МЗС України Леонід Осаволюк та начальник Управління делімітації і демаркації державного кордону Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь Олександр Архипов[5].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати