Відкрити головне меню

Тивун (тіун) — назва кількох категорій посадових осіб у Київській Русі та на українських землях у складі Великого князівства Литовського і Московської держави до 17 століття.

Дружинник князя, який керує важливими галузями господарства князя і його селами.[1] Особливо високими вважались звання «кінного тіуна», який відав кіньми князя, тому що князі і дружинники воювали на конях і на конях їздили в далекі подорожі.[1]

У Київській Русі тіуном називались господарські управителі князя або бояр.

  • Тіун огнищанний (пізніше тіун двірський) відав домом (огнищем, двором) феодала;
  • Тіун конюшний відав конюшнями і табунами;
  • Тіун ратайний — польовими роботами і т. д.

Тіуни були найближчими помічниками феодалів-землевласників у галузі суду і управління. Більшість із них були невільними людьми. Однак за вбивство тіуна згідно з «Руською правдою» платилось подвійну виру.

У 14-17 ст. існували тіуни великого князя, що займались його господарством і управляли окремими городами-селами, волостями, та тіуни, що входили до апарату намісників і виконували судові функції.

У Великому князівстві Литовському тіунами називались великі феодали, що здійснювали управління волостями (пізніше — намісники).

В окремих місцевостях Галицької Русі, де чинність зберігало давньоруське право, тіуни були виборними представниками сільських громад.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:221)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати