Відкрити головне меню

Едуард Леонідович Тімлін (* 22 серпня 1938, Київ, Українська РСР) — радянський, український кінооператор, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1995), член Спілки кінематографістів України, член Гільдії кінооператорів України.

Тімлін Едуард Леонідович
Дата народження 22 серпня 1938(1938-08-22) (80 років)
Місце народження Київ, СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінооператор
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 0863618

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у Києві, в родині службовця.

У 1963 році закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії, де навчався на кінооператорському факультеті.

З 1964 р. — оператор «Укркінохроніки».

Знявся у фільмі Р. Балаяна «Бережи мене, мій талісмане» (1986).

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Оператор-постановник вищої категорії.

Викладацька діяльністьРедагувати

Едуард Тімлін поєднує свою практичну роботу оператора-постановника з педагогічною діяльністю у вищих учбових закладах по підготовці майбутніх операторів кіно та телебачення.

Завідувач кафедри операторської майстерності факультету кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв.

Доцент, викладач, майстер курсу (художній керівник) секції операторської майстерності кафедри кіно-, телемистецтва факультету мистецтв Київського університету культури.

ФільмографіяРедагувати

Зняв документальні стрічки:

  • «Доброго плавання, дельфін» (1964)
  • «Двоє з мартену» (1964)
  • «Запорожець на Олімпі» (1965)
  • «Освідчення в любові» (1966)
  • «Тільки для дорослих» (1966)
  • «Київський етюд» (1966, режисер-оператор)
  • «Обговоренню підлягає» (1966)
  • «Василь Порик» (1967)
  • «Канал» (1967)
  • «Мандрівка по Узбекистану» (1967)
  • «Ташкент, землетрус» (1967, «Узбекфільм»)
  • «Параска Біда та добрії люди» (1967, Диплом зонального огляду, Київ, 1968)
  • «Степан Шкурат» (1968)
  • «Колгосп „Дружба народів“» (1971, Срібна медаль IV Всесоюзного кінофестивалю сільськогосподарських фільмів, Кишинів, 1972)
  • «Через 25 років» (1971)
  • «КСП» (1972)
  • «Керч» (1972, Срібна медаль Всесоюзного кінофестивалю «Кіномарина», Одеса, 1973)
  • «Виконроб» (1973)
  • «Вогні Придніпров'я» (1976, у співавт. з І. Бабушкіним та В. Кріпченком. Диплом за найкращу операторську роботу X Всесоюзного кінофестивалю, Рига, 1977)
  • «Диво волинського лісу» (1981, Диплом журі за операторську роботу Всеросійського конкурсу документальних і науково-популярних фільмів, Воронеж, 1981)
  • «Поки ще живемо» (1991, Приз «Європа» МКФ екологічних фільмів, Полізо, Франція, 1992; співавт. сцен.)
  • «Вірменська церква» (1992, співавт. сцен. з реж. фільму Р. Нахмановичем)
  • «Віктор Некрасов. На свободі і вдома...» (1991, два фільми, реж. Р. Нахманович)
  • «Шампанське по-київськи»
  • «Україна сьогодні» (1996)
  • «Десять років відчуження»
  • «Зона тривоги нашої»
  • «Чоловічий костюм і твій імідж»
  • «Чорнобиль — роки і долі» (1996)
  • «Та ніхто другий» (2002)
  • «Дисиденти» (2007, 7 с., у співавт. з А. Химичем)
  • «Непрощені. Симон Петлюра. Нестор Махно. Павло Скоропадський» (2007, 3 с., у співавт. з А. Химичем i І. Івановим)
  • «Євгеній Деслав. Фантастична подорож» (2007, у співавт. з А. Химичем i В. Філіпповим) та ін.

В документальному циклі «Обрані часом»:[1]

Зняв художні стрічки:

ПриміткиРедагувати

  1. Наши фільми, кіностудія Контакт (Київ, Україна). Архів оригіналу за 2 лютий 2014. Процитовано 8 червень 2013. 

ЛітератураРедагувати

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.154.

ПосиланняРедагувати