Золоєв Теймураз Олександрович

Теймураз Олександрович Золоєв (20 листопада 1931, Орджонікідзе — 4 лютого 2019) — радянський, український кінорежисер та сценарист. Лауреат премії ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1973). Заслужений діяч мистецтв України (2000).

Теймураз Олександрович Золоєв
Таймураз (Тимур) Александрович Золоев
Дата народження	20 листопада 1931(1931-11-20)
Місце народження	Орджонікідзе, СРСР
Дата смерті	4 лютого 2019(2019-02-04) (87 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР→ Україна
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	кінорежисер
Кар'єра	з 1965
Заклад	Київська кіностудія науково-популярних фільмів
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 0957752

Життєпис

Народився 20 листопада 1931 р. в м. Орджонікідзе в родині вчителя. Закінчив педагогічний інститут в м. Орджонікідзе (1954) та режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1965).

Працював учителем на Уралі, потім в геологічній партії та на Свердловській кіностудії.

З 1965 р. — режисер Київської кіностудії науково-популярних фільмів.

З 1971 р. — режисер Одеської кіностудії.

Знявся в декількох епізодичних ролях.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер після тяжкої та тривалої хвороби 4 лютого 2019 року.

Фільмографія

Створив документальні та науково-популярні стрічки:

• «Гімнаст» (1966, І тіремія на Всесоюзному фестивалі спортивних фільмів 1967 р. у Москві; І премія Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів 1967 р. в Оберхаузені; І приз Асоціації спортивної преси Міжнародного фестивалю спортивних фільмів 1967 р. в Кортіна д'Ампеццо)
• «Фехтувальники» (Золота медаль і Приз «Комсомольської правди» на II Всесоюзному кінофестивалі спортивних фільмів, Почесний диплом журі Міжнародного кінофестивалю спортивних фільмів 1967 р. в Кортіна д'Ампеццо)
• «Шахтарські бувальщини» (Срібна медаль за режисерську роботу, Москва, 1968)
• «Шахтарський характер» (Перший приз на кінофестивалі у Жданові та приз шахтарів Донбасу, нагорода на кінофестивалі фільмів про робітничий клас у Горькому)
• «Микола Амосов» (1971. Ломоносівська премія, II ст., 1973)
• «За і проти бокса»
• «Ода ботаниці» (1999, авт. сцен., реж.)
• «Кому повідаю печаль мою?» (1999, авт. сцен., реж.; фільм про Володимира Винниченка з телециклу «Обрані часом»)
• «Земле моє, доле моя» (2000)
• «Шлях до себе. Григорій Усач. Письменник» (2002)
• «Ти пам'ятаєш наші зустрічі?..» (2003, фільм про співачку Клавдію Шульженко з телециклу «Обрані часом»)
• «Друг мій Льонька» (2004, реж.; фільм про режисера Леоніда Осику, з телециклу «Обрані часом»)
• «Сергій Бондарчук. Батьківщина» (2004, реж.; з телециклу «Обрані часом»)
• «Брати Коломійченки» (2005, реж.; фільм про Михайла та Олексія Коломійченків з телециклу «Обрані часом») та ін.

Поставив художні фільми:

• «За твою долю» (1972)
• «Кожен день життя» (1973, співавт. сцен.)
• «Блакитний патруль» (1974, т/ф)
• «Відпустка, яка не відбулася» (1976, авт. сцен.)
• «Де ти був, Одіссею?» (1978, т/ф, 3 а)
• «Друге народження» (1980, т/ф, 2 а, співавт. сцен.)
• «Очікування полковника Шалигіна» (1981, авт. сцен.)
• «Весна надії» (1983, співавт. сцен.)
• «За два кроки від „Раю“» (1984)
• «Скарга» (1986)
• «Миленький ти мій...» (1991)
• «Хліб тієї зими» (2008)

Джерела

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.62.

Посилання

• Фільмографія (kino-teatr.ru) [Архівовано 14 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)