Свердловська кіностудія (рос. Свердловская Киностудия) — радянська, а пізніше російська кіностудія в Єкатеринбурзі (раніше Свердловськ) була створена 9 лютого 1943 року. Загалом на кіностудії знято понад 200 художніх та 500 документальних картин, сотні науково-популярних фільмів, близько 100 мультиплікаційних робіт[1].

Свердловська кіностудія
Тип кіностудія і кінокомпанія[d]
Галузь кіноіндустрія
Засновано 4 лютого 1943
Штаб-квартира Єкатеринбург
Продукція реклама
фільм
sverdlovskfilmstudio.com
CMNS: Свердловська кіностудія у Вікісховищі

Історія ред.

Кіностудія створена на підставі наказу «Об организации в г. Свердловске киностудии художественных фильмов» від 9 лютого 1943 року. Спочатку вона розмістилася у Палаці будівельників, збудованого ще у 1930-ті роки, у стилі конструктивізм. Переглядовий зал місцевого палацу культури обладнали під кінопавільйон, і вже 1944 року режисером Олександром Івановським було знято перший фільм за оперетою угорського композитора Імре Кальмана — «Сільва» або «Королева чардаша».

Одночасно з моменту відкриття на кіностудії запрацювала школа акторської майстерності, перший набір відбувся лише через рік, коли за розподілом до Свердловська стали відправляти працювати викладачами випускників творчих вузів[2]. Серед ранніх фільмів найбільш відомі:

На матеріалі навчальних та науково-популярних фільмів, створених на Свердловській кіностудії, навчали професій у внз, ремісничих училищах, їх для наочності показували на уроках у школах. Багато навчальних фільмів свердловських кінематографістів використовували мультиплікацію та техніку комбінованої зйомки. Першим великим успіхом кінематографістів у науково-популярному кіно у післявоєнний період став фільм «Суперники» режисера Якова Задорожного, удостоєний Сталінської премії 1950 року.

У 1948—1956 роках студія випускала лише документальні, науково-популярні та навчальні фільми, заклавши основи уральської школи документального кіно[3][4].

Серед найкращих робіт науково-популярні та документальні кінофільми режисерів:

1956 року на студії відновилося виробництво художніх фільмів. З 1958 року кіностудія випускає по два-три художні фільми на рік. Всенародне визнання Свердловської кіностудії повернули двосерійний фільм про радянського розвідника Миколу Кузнєцова «Сильні духом» (1967) режисера Віктора Георгієва, музична комедія «Трембіта» (1968), яку зняв відомий свердловський актор і режисер Олег Миколаївський і чотирисерпний фільм «Угрюм-ріка» (1968). 1972 року на телебаченні, а у кінопрокат виходить найзнаменитіший фільм, знятий на Свердловській кіностудії, — «Привалівські мільйони» за мотивами однойменного роману Мамина-Сибіряка[5].

Широку популярність у 50-70-ті роки здобули документальні та науково-популярні фільми, зняті на Свердловській кіностудії режисерами Борисом Галантером та Олександром Литвиновим, Леонідом Римаренком, Львом Єфімовим, Борисом Урицьким і Вірою Волянською, Йосипом Богуславським.

У 1973 році на Свердловській кіностудії з'являється Об'єднання художньої мультиплікації, і на екрани країни починають виходити мультиплікаційні фільми, зняті за мотивами творів П. П. Бажова і Маміна-Сибіряка. Першим мультиплікаційним фільмом Свердловської кіностудії став «Синюшкін колодязь» режисера Валерія Фоміна. У 1998 році в першій будівлі кіностудії розмістився універмаг, а основна будівля розташована на сусідній вулиці[6],. У 2021 році відбувся перезапуск кіновиробництва. З квітня 2021 року директором кіностудії став Шадрін Віктор Аркадійович[7].

Керівництво ред.

  • 09.02.1943-1944, в. о. — Шитов Олександр Сергійович[8]
  • 1944—1946 — Новицький Г. В.
  • 1946—1948 — Бліох Яків Мойсейович
  • 21.08.1948 — 1950 — Мордохович Михайло Леонтійович[9]
  • Тургенєва Галина Михайлівна
  • Шумілін А. Я.
  • (1956—1959) — Пястолов В. А.
  • 1975—1988 — Асловський Юрій Олександрович[10]
  • 1988—1990 — Плотніков Валерій Павлович
  • 1990—1993 — Алексєєв Геннадій Михайлович
  • 1994—2003 — Негашев Георгій Олександрович[11]
  • 2003—2021 — Чурбанов Михайло Олександрович
  • 06.04.2021 — т. ч. — Шадрін Віктор Аркадійович[12]

Документальне кіно ред.

Широку популярність у 1950—1970-ті роки здобули новаторські пошуки в документальному та науково-популярному кіно режисерів:

Успіхи уральських кінодокументалістів у 1980—1990-ті роки пов'язані з фільмами режисерів:

  • Борис Кустов
    • «Лісовик» (приз I Всесоюзного кінофестивалю неігрового кіно «Росія», Свердловськ, 1988)
    • «Нові відомості про кінець світу» (спеціальний приз журі кінофестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1991; диплом Міжнародного кінофестивалю в Берліні, 1992)
    • «Кордон Європи» (I премія та приз журі Міжнародного кінофестивалю в Анкориджі, США, 1995) та ін.
  • Сергій Мірошниченко
  • Дегальцев Герасим
    • «Хто косить вночі?» (головний приз кінофестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1991; приз Міжнародного кінофестивалю в Кракові, 1991; приз Міжнародного кінофестивалю в Мангеймі, 1992)
  • Владислав Тарік
    • «Той, хто з піснею» (приз I Всесоюзного кінофестивалю «Росія», Свердловськ, 1988)
    • «Єгиптянин» (приз Всесоюзного кінофестивалю неігрових фільмів, Воронеж, 1990)
    • «Армагеддон» (спеціальний приз кінофестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1993) та ін.
  • Уланова Людмила Олексіївна
    • «Я їхала додому…» (Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Оберхаузені, 1992)

Науково-популярне кіно ред.

У серпні 1948 року за наказом Міністерства кінематографії СРСР Свердловська кіностудія художніх фільмів реорганізована в студію науково-популярних фільмів. Того ж року до студії приєднано Новосибірську студію навчальних фільмів, 1951 року — Свердловську студію кінохроніки.

  • А. Балуєва
    • «Фуга» (приз за режисуру на Всесоюзному кінофестивалі неігрових фільмів, Волгодонськ, 1989)
    • «Ми були димом» (перший приз Відкритого фестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1992; спеціальний приз журі VI Міжнародного кінофестивалю у м. Пярну, 1992)
  • А. Морозова
    • «Ми були птахами», 1989
    • «Колаж на павутинні», 1990
  • А. Стрем'якова
    • «Як врятувати море», 1983
    • «Лабораторія-океан», 1986
    • «Діти Чарковського», 1989

Художнє кіно ред.

Випуск художніх фільмів на Свердловській кіностудії відновився 1956 року. Серед найкращих робіт 1950—1970-х років:

1965 року на студії працював Б. І. Романов.

На Свердловській кіностудії зробили перші творчі кроки відомі драматурги Г. Бокарев, Б. Васильєв; режисери Ю. Карасік, В. Краснопільський та В. Усков. Наприкінці 1960-х років кіностудія стала випускати художні фільми для телебачення (загалом їх було створено разом із серіалами понад 30).

1980-ті-1990-ті роки відзначені появою цікавих художніх фільмів режисерів:

Тут склалася школа операторського мистецтва. Серед найкращих уральських кінооператорів: Ст. Кірбіжеков, І. Лукшин, О. Лісников, Б. Шапіро, В. Макеранець, В Голощапов, Ст. Осенніков, Г. Майєр, Р. Мещерягін, Г. Трубніков, С. Гаврилов, Ст. Кірєєв, С. Погорєлов, Р. Філатов та ін.

Мультиплікаційне кіно ред.

1973 вважається роком народження уральської мультиплікації. Галина Тургенєва вважається родоначальницею мультиплікації на Свердловській кіностудії. Вона створила понад десять анімаційних фільмів. «Дідусь Мазай і зайці», «Білий метелик», «Росомаха та лисиця», «День народження», «Ловись рибка!», «Мрія маленького ослика», «Ромка, Фомка та Артос» та ін. Об'єднання художньої мультиплікації при Свердловській кіностудії розпочало свою діяльність зі створення лялькових фільмів за творами П. Бажова, Д. Мамина-Сибіряка. У 1980-х роках із приходом молодих художників-мультиплікаторів в уральській мультиплікації з'явилася філософська глибина, індивідуальна авторська манера, оригінальність техніки. Світову популярність здобули мультфільми режисерів:

  • Олексія Караєва
    • «Ласкаво просимо!»(Перший приз Міжнародного кінофестивалю в Оттаві, Канада, 1988; Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Лос-Анджелесі, США, 1989)
    • «Мешканці старого будинку» (Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Бурган-Брес, Франція, 1989; перший приз Міжнар. кінофестивалю в Оттаві, Канада, 1990)
  • Володимира Петкевича
  • Олександра Петрова
  • Оксани Черкасової
  • Сергія Айнутдінова

У 1993—1997 роках на кіностудії випускався кіножурнал «Великий Урал», який став наступником кіножурналу «Сталінський Урал» та «Радянський Урал». З 1997 року випускається «Кінолетопис Уралу». З 1993 функціонує музей кіно.

Історії Свердловської кіностудії присвячено фільм «Таке різне уральське кіно» (1993, реж. П. Фаттахутдінов).

У 2004 році ФГУП ТПО «Свердловська кіностудія» було перетворено на відкрите акціонерне товариство «Свердловська кіностудія», 100%-й акціонерний капітал якого знаходиться у власності держави.

2012 року вийшов художній фільм «Золото» режисера Андрія Мармонтова за романом Мамина-Сибіряка «Дике поле». Зараз на базі Свердловської кіностудії працюють чотири екскурсії: Студія звуку, Секрети кіногриму, Історія мультфільму, Шоу костюмів та реквізиту.

З 2013 року проходить щорічний форум молодих кінематографістів Кінохакатон[13].

Фільми, створені на Свердловській кіностудії ред.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Кино Урала. 1943—1993: сборник статей / сост. и отв. ред. Кириллова, Наталья Борисовна. — Екатеринбург : Союз кинематографистов России, Уральское отделение, 1993. — 228 с. (рос.)
  • Кириллова Н. Б. Кино Урала: от прошлого к будущему: научно-популярная монография. — Екатеринбург : Уральский рабочий, 2013. — 407 с. — ISBN 978-5-85383-550-4. (рос.)
  • Кириллова Н. Б. Уральское кино: время, судьбы, фильмы: монография. — Екатеринбург : Уральский рабочий, 2016. — 431 с. — ISBN 978-5-7996-1840-7. (рос.)
  • Кириллова Н. Б. Феномен уральского кино. — Екатеринбург : Лазурь, 2003. — 240 с. — ISBN 5-7851-0421-0. (рос.)
  • Малюкова Л. Л. Свердловская школа и киностудия «А-фильм» //  — СПб. : Умная Маша, 2013. — С. 122—131. — (Ассоциация анимационного кино) — ISBN 978-5-9904193-1-5. (рос.)
  • Шифрин М. И. Вчера и сегодня Свердловского кинематографа. — Свердловск : Средне-Уральское книжное издательство, 1967. — 46 с. (рос.)
  • Эглит Л. Н. «Помнишь ли ты?..». Первые годы Свердловской киностудии. — Екатерин­бург, 2013. (рос.)
  • Эглит Л. Н. Свердловская студия кинохроники (1933-1951). — Екатерин­бург, 2013. (рос.)

Примітки ред.

  1. СТРАНА — СВЕРДЛОВСКАЯ КИНОСТУДИЯ : Кинофабрика в центре страны — Екатеринбурге. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 23 вересня 2010. (рос.)
  2. История нашего кино: Свердловская киностудия. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  3. От разборок с бандитами до банкротства: история взлетов и падений Свердловской киностудии. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  4. Свердловская киностудия как проект сталинской культурной политики (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  5. Знакомство с Екатеринбургом: Свердловская киностудия. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  6. Дерзкие и талантливые: как на Урале появилось кино. sverdlovskfilmstudio.com. Процитовано 8 січня 2023. (рос.)
  7. О нас. sverdlovskfilmstudio.com. Процитовано 8 січня 2023. (рос.)
  8. Культурная эвакуация: Свердловская киностудия[недоступне посилання]
  9. Ряпусова Д. Н. Свердловская киностудия в период Великой Отечественной войны и первые послевоенные годы (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. (рос.)
  10. Уральских кинематографистов отметят почетными грамотами. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  11. Свердловская киностудия и уральский кинематограф — что общего?. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  12. Теперь официально: Министерство культуры назначило нового директора Свердловской киностудии (рос.)
  13. Главная. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 7 грудня 2015. (рос.)