Тугаї

(пустеля)
(Перенаправлено з Тугайовий ліс)

Туга́ї[1], інколи туга́йні ліси́ — специфічна мініекосистема, що виникає на непересихаючих берегах річок в помірних або субтропічних пустелях, напівпустелях і сухих степах Євразії. Найбільші за площею тугайні ліси розвинуті у долинах річок Кура, Сирдар'я, Амудар'я, Ілі, Пяндж, Зеравшан. Площа лісу зазвичай невелика — всього лише пара десятків метрів від краю води на обох берегах річки. У дельтових низов'ях таких річок, де зволожені площі значні, тугаї перетворюються на непрохідні джунглі, що нагадують мангровий ліс.

Тугайові ліси на Сирдар'ї

Типова рослинність, як правило, представлена вербами, різноманітними чагарниками, густо обплутаними колючими лозами ожини, і різко контрастує з непоказною рослинністю навколишньої пустелі. Таким чином, тугаї — це, свого роду, біологічна оаза. Вони стають місцем гніздування водоплавних птахів, ожиною харчуються численні фазани, там живуть воронові, яструбові, багато плазунів, земноводних, а також звірів — лисиць, зайців-толаїв, шакалів, вовків, гієн тощо.

Тугайні ліси ТаджикистануРедагувати

Тугайові ліси виростають в спекотних низовинах Таджикистану, в заплавних і дельтових ділянках річок, на островах, на висотах від 300 до 600 метрів, складаються з туранги, маслинки, тамариску, гребіннику, у поєднанні з чагарниками високих злаків, ліан, очеретів і інших видів рослинності. Особливо добре тугайні ліси представлені в заплаві нижньої течії річки Вахш — в заповіднику «Тигрова балка», а також фрагментарно в заплавах річок Пяндж, Кафірніган і Зеравшан. Для тугаїв характерні високий рівень залягання ґрунтових вод, періодичне затоплення в період весняно-літньої повені, вологий мікроклімат з високими середньорічними температурами повітря. Вони мають велике водозахисне і берегоукріплювальне значення, є житлом багатьох видів тварин і рослин.

ДжерелаРедагувати

  1. Тугаї // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010–2014.

ПосиланняРедагувати