Лоза
гнучке стебло або гілка рослин
Лоза́ — подовжене гнучке стебло або гілка деяких рослин.
У винограду — це однорічний пагін, що визрів до осені та одеревів і позбавився листя. Лоза часто видаляється при обрізанні.
Використовується для:
- заготовлення живців — початкового матеріалу для розмноження винограду;
- на корм худобі;
- як добрива;
- для боротьби з ерозією ґрунту шляхом плетених огорож на шляху руху зливових потоків;
- для виготовлення кошиків.
У виноградарстві термін лоза часто вживається для позначення:
- всієї виноградної рослини, включно з надземною і підземною частинами (переважно в розмовній мові й художній літературі);
- молодих частин рослини, включно з торішніми й листяними пагонами, таких, що несуть урожай поточного року: всіх частин виноградного куща, видалених при обрізанні.
Джерела
ред.- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Література
ред.- Суятинов И. А., Писемская-Малиновская В. А. Лоза винограда — удобрение. Виноделие и виноградарство СССР, 1980, № 3 (рос.)
- Пелях М. А. Справочник виноградаря. Друге видання. — Москва, 1982. (рос.)