Тростянка (Ніжинський район)

Тростя́нка — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — 622 осіб (2012 рік).

село Тростянка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Громада	Височанська сільська громада
Основні дані
Населення	622 мешканців
Площа	2 км²
Поштовий індекс	16414
Телефонний код	+380 4653
Географічні дані
Географічні координати	51°19′44″ пн. ш. 32°40′48″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	133 м
Відстань до районного центру	25 км
Місцева влада
Адреса ради	16412, Чернігівська обл.,Ніжинський р-н, с. Високе, вул. Центральна, буд. 86
Карта
Тростянка
Тростянка
Мапа

Географія

Село розташоване на північному сході району, за 25 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 25 км) та за 10 км від залізничної станції Доч. Висота над рівнем моря — 133 м.

Історія

Село Тростянка складає один населений пункт і раніше мало свою сільську раду. Село виникло на “городищі” тобто на залишках якогось стародавнього міста,назва якого невідома. Село,засноване на “городищі”, стало називатися Тростянкою у другій половині XVIII ст. Воно розташоване на північ від болота Доч, яке раніше було річкою. Ця річка захищала те місто, на місці якого заснована Тростянка, від нападу кочівників з півдня. Найближчими до нього містами були Бахмач і Всеволок (зараз Сиволож). Ці міста згадуються в літописі уже в 17 ст. До числа і до часу існування подібних міст можна віднести і попередника села Тростянки. Недалеко від Тростянки знаходиться ряд сіл з такими назвами: Ховми, Красностав, Прачі. Населені пункти з такими назвами є в Польщі в межах колишньої Холмської Русі. Є там і Тростянка біля Холмського Красностава. В кінці 17 і на початку 18 ст. біженьці з Холмщини заснували в нашому краї ряд зазаначених вище сіл і деякі інші населені пункти,куди,як буває,перенесли назви поселень своєї колишньої батьківщини. До таких населених пунктів відноситься і Тростянка. Село до Жовтневої соціалістичної революції було дуже бідне,всього в селі було 300 дворів. Більшість селян наймитували в куркулів,не мали своєї худоби і землі. 300 га найкращої землі належало поміщикові Метельському. В селі Тростянка була його економія,якою керував управитель,а сам поміщик жив у селі Нові Млини. Крім Метельського, у селі жив дворянин Кордюк,що мав більше 50 га землі. Великим землевласником був піп Бетонов (24 га). В користуванні ж селян було по 1,5-2 га.

Революційні події 1905-1907 рр.

Населення хвилювалося, велись розмови про те, щоб розібрати економію Метельського. Виділявся своєю активністю Павленко Семен Максимович,але він не зумів підняти і оганізувати людей села і все залишилось по-старому. Після революції в селі жила вчителька Лосіна Ольга Володимирівна, яка займалася революційною діяльністю, проте піп Бетонов видав її поліції. Вчителька в село більше не поверталася. В роки Громадянської війни в 1919 році для боротьби з бандами Денікіна був організований партизанський загін,який діяв в районі сіл Прачі, Галайбино. Першими організаторами партизанського загону були Забула Сільвестер Степанович і Леміш Леонтій Оксентійович. Учасниками партизанського загону були: Прощенко Назар Феофанович, Прощенко Іван Тимофійович, Леміш Гаврило Кирилович та інші. Загін діяв протягом 1,5 місяця, пізніше приєднався до регулярних військ.

Примусова колективізація та Голодомор 1932-1933 рр.

Внаслідок політики примусової колективізації селян та сталінського геноциду українців в селі Тростянка в 1933 році померли з голоду щонайменше шестеро осіб: Матяш Охрім Йосипович, Опанасенко Михайло Григорович, Щербина Іван Пилипович, Ярохно Кирило Микитович, Ярохно Марина Михайлівна та Ярохно Марія Михайлівна.

Навесні 1934 року в селі організувалось три колгоспи: ”Нове життя”, ”П’ятнадцятиріччя Жовтня” і колгосп ім. Ворошилова. Також в цьому році в селі з’явились трактори та інші сільськогосподарські машини. А в 1951 р. відбулось об’єднання цих трьох господарств в один великий колгосп, що став називатись "ім. Калініна". В селі Тростянці до 1917 року була одна школа з трьохкласним навчанням. Учнів навчала одна вчителька. Після Радянсько-Німецької війни в селі стала працювати восьмирічна школа і вечірня школа колгоспної молоді.

21 листопада 2005 року в селі відбулося відкриття і освячення новозбудованої церкви. 

Село згадуються в історичних джерелах з другої половини XVII сторіччя.

420 жителів Тростянки брали участь у Другій світовій війні, 203 з них — загинули, 148 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Крупської, за яким було закріплено 3336 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2636 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району.

Інфраструктура

У селі до 2016 року працювала дев'ятирічна школа. Є будинок культури, сільська рада, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та відділення зв'язку.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

• Тростянка на вебсайті Верховної Ради України
• Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації
• Прогноз погоди в селі Тростянка