Відкрити головне меню

Тростянка (Борзнянський район)

Тростя́нка — село у Борзнянському районі Чернігівської області України. Населення — 622 осіб (2012 рік)[1].

село Тростянка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Борзнянський район
Громада Височанська сільська громада
Код КОАТУУ 7420888001
Основні дані
Населення 622 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16414
Телефонний код +380 4653
Географічні дані
Географічні координати 51°19′44″ пн. ш. 32°40′48″ сх. д. / 51.32889° пн. ш. 32.68000° сх. д. / 51.32889; 32.68000Координати: 51°19′44″ пн. ш. 32°40′48″ сх. д. / 51.32889° пн. ш. 32.68000° сх. д. / 51.32889; 32.68000
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради 16414, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, с. Тростянка
Карта
Тростянка. Карта розташування: Україна
Тростянка
Тростянка
Тростянка. Карта розташування: Чернігівська область
Тростянка
Тростянка
Мапа

Географічне положенняРедагувати

Село розташоване на північному сході району, за 25 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 25 км[2]) та за 10 км від залізничної станції Доч. Висота над рівнем моря — 133 м[3].

ІсторіяРедагувати

Село Тростянка складає один населений пункт і має свою сільську Раду. Село виникло на “городищі” тобто на залишках якогось стародавнього міста,назва якого невідома. Село,засноване на “городищі”, стало називатися Тростянкою у другій половині XVIII ст. Воно розташоване на північ від болота Доч, яке раніше було річкою. Ця річка захищала те місто, на місці якого заснована Тростянка, від нападу кочівників з півдня. Найближчими до нього містами були Бахмач і Всеволок (зараз Сиволож). Ці міста згадуються в літописі уже в 17 ст. До числа і до часу існування подібних міст можна віднести і попередника села Тростянки. Недалеко від Тростянки знаходиться ряд сіл з такими назвами: Ховми, Красностав, Прачі. Населені пункти з такими назвами є в Польщі в межах колишньої Холмської Русі. Є там і Тростянка біля Холмського Красностава. В кінці 17 і на початку 18 ст. біженьці з Холмщини заснували в нашому краї ряд зазаначених вище сіл і деякі інші населені пункти,куди,як буває,перенесли назви поселень своєї колишньої батьківщини. До таких населених пунктів відноситься і Тростянка. Село до Жовтневої соціалістичної революції було дуже бідне,всього в селі було 300 дворів. Більшість селян наймитували в куркулів,не мали своєї худоби і землі. 300 га найкращої землі належало поміщикові Метельському. В селі Тростянка була його економія,якою керував управитель,а сам поміщик жив у селі Нові Млини. Крім Метельського, у селі жив дворянин Кордюк,що мав більше 50 га землі. Великим землевласником був піп Бетонов (24 га). В користуванні ж селян було по 1,5-2 га.

Революційні події 1905-1907 рр.

Населення хвилювалося,велись розмови про те,щоб розібрати економію Метельського. Виділявся своєю активністю Павленко Семен Максимович,але він не зумів підняти і оганізувати людей села і все залишилось по-старому. Після революції в селі жила вчителька Лосіна Ольга Володимирівна,яка займалася революційною діяльністю,проте піп-реакціонер Бетонов видав її поліції. Вчителька в село більше не поверталася. В роки Громадянської війни в 1919 році для боротьби з бандами Денікіна був організований партизанський загін,який діяв в районі сіл Прачі,Галайбино. Першими організаторами партизанського загону були Забула Сільвестер Степанович і Леміш Леонтій Оксентійович. Учасниками партизанського загону були:Прощенко Назар Феофанович,Прощенко Іван Тимофійович,Леміш Гаврило Кирилович та інші. Загін діяв на протязі 1,5 місяця,пізніше приєднався до регулярних військ.ÒНавесні 1934 року в нашому селі організувалось три колгоспи:”Нове життя”,”П’ятнадцятиріччя Жовтня” і колгосп ім. Ворошилова. Також в цьому році в селі з’явились тракторі та інші сільськогосподарські машини. А в 1951 р. відбулось об’єднання цих трьох господарств в один великий колгосп,що став називатись ім. Калініна. В селі Тростянці до 1917 року була одна школа з трьохкласним навчанням. Учнів навчала одна вчителька. Після Радянсько-Німецької  війни в селі стала працювати восьмирічна школа і вечірня школа колгоспної молоді.

21 листопада 2005 року в селі відбулося відкриття і освячення новозбудованої церкви. 

Село згадуються в історичних джерелах з другої половини XVII сторіччя.

420 жителів Тростянки брали участь у Другій світовій війні, 203 з них — загинули, 148 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Крупської, за яким було закріплено 3336 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2636 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

ІнфраструктураРедагувати

У селі до 2016 року працювала дев'ятирічна школа. Є будинок культури, сільська рада, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та відділення зв'язку.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати