Трансильванські сакси

(Перенаправлено з Трансільванські сакси)

Трансильва́нські са́кси (нім. Siebenbürger Sachsen; трансильванська саксонська[en]: Siweberjer Såksen; рум. Sași ardeleni, sași transilvăneni/transilvani; угор. Erdélyi szászok) — етнічні німці, які складали основне населення історичної області Бурценланд в Трансільванії (сучасна Румунія). За всіма німецькими колоністами в Румунії закріпилася назва «сакси», хоча більшість виїхало не з Саксонії. Перші колоністи походили з Фландрії, Ено, Брабанта[en], Льєжу, Зеландії, Мозеля, Лотарингії та Люксембургу[en], розташованих тоді на північно-західних територіях Священної Римської імперії приблизно в 1140-х роках[4].

Трансильванські сакси
Universitatea Saseasca Sapte Scaune CoA.png
Герб Трансільванського саксонського університету в середні віки
Кількість приблизно 13,000–200,000[1]
Ареал Румунія Румунія
(головним чином Трансильванія)
приблизно 13,000[2][3]
Близькі до: Німців, люксембуржців, фламандців та валлонів
Мова
Релігія лютерани, а також кальвіністи, католики та уніати

Післята руйнації Австро-Угорщини в 1918, згідно умов Тріанонського договору, Трансильванія була приєднана до Королівства Румунія. Отже, трансільванські сакси разом з іншими етнічними німецькими підгрупами в нещодавно розширеній Румунії (а саме банатські шваби[en], сатмарські шваби[en], бессарабськими німцями, буковинськими німцями, добруджанськими німцями[en] та ципсерськими німцями[en]) стали частиною ширшої німецької меншини цієї країни[en]. На сьогодні відносно небагато живуть у Румунії, де за останнім офіційним переписом, проведеним у 2011 році, було зафіксовано 36 042 німців, з яких 11 700 - трансильванського саксонського походження[5].

Історичний оглядРедагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1880 211 748
1890 217 640 +2.8%
1900 233 019 +7.1%
1910 244 085 +4.7%
1941 241 000 −1.3%
1948 160 000 −33.6%
1989 95 000 −40.6%
2003 14 000 −85.3%
Чисельність трансільванських саксів спочатку у Трансільванії, після 1918 — у Румунії

.

Німецька колонізація Трансільванії розгорнулася в середині XII століття з дозволу угорського короля Гейзи II, який розраховував за рахунок залучення німецьких рудокопів розвинути місцеву гірську промисловість. Крім того, німецькі поселення навколо Германштадта (сучасне Сібіу) мали послужити буфером у разі нападу на Угорське королівство кочових орд зі сходу.

Друга хвиля колонізації почалася в 1211 році, коли королем Андрашем II в Бурценланд були запрошені тевтонські лицарі, які залишились без діла після згортання хрестових походів. Для захисту від половців вони перекрили карпатські перевали фортецями і замками, такими, як Кронштадт (сучасний Брашов). Самостійність лицарів стривожила Андраша II, який в 1225 році наполіг на їх переселення в Пруссію (див. історію Тевтонського ордена).

В 1438 році разом з мадярами і секеями сакси уклали Союз трьох націй, який тримав у своїх руках управління Трансільванією до кінця XVIII століття.

Німецькі переселенці охрестили Трансільванію Семиграддям (нім. Siebenbürgen) за сімома побудованими ними в цих краях замками. Багато з фортець середньовічних саксів існують понині, а місто Шесбурґ (Сігішоара) як центр їх культури знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятки Всесвітньої спадщини. У XVI столітті серед трансільванських німців поширилося лютеранство.

Після переходу контролю над Трансільванією до австрійських Габсбургів (повстання Ференца II Ракоці), соціально-політичне становище саксів стало погіршуватися. Повзуча мадяризація та покатоличення суспільного життя примушували німецько-лютеранську меншість шукати союзу з румунським селянством.

Після Другої світової війни значна частина румунських німців емігрувала до ФРН.

Німецький Семигород [6]Редагувати

# Лютеранський храм Німецька назва Румунська назва Угорська назва
1   Бистриц (Bistritz) Бистриця Beszterce
2   Германштадт (Hermannstadt) Сібіу Nagyszeben
3   Клаузенбург (Klausenburg) Клуж-Напока Kolozsvár
4   Кронштадт (Kronstadt) Брашов Brassó
5   Медіаш (Mediasch) Медіаш Medgyes
6   Мюльбах (Mühlbach) Себеш Szászsebes
7 Шесбурґ (Schäßburg) Сігішоара Segesvár
8 Ройсмаркт (Reußmarkt) М'єркуря-Сібіулуй Szerdahely
9 Броос (Broos) Орештіє Szászváros

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The lowest figure indicates approximate contemporary distribution in Transylvania, central Romania, whereas the highest one applies worldwide.
  2. Nowotnick, Michaela (2016-12-30). Herbst über Siebenbürgen. Neue Zürcher Zeitung. 
  3. Romanian 2011 population census
  4. Prof. Jan de Maere: FLANDRENSES, MILITES ET HOSPITES" A HISTORY OF TRANSYLVANIA (2013) Link: [1]
  5. http://www.recensamantromania.ro/rezultate-2/, table no. 8
  6. Спочатку список включав Ройсмаркт та Броос, пізніше замість них вживались Кронштадт та Бістріц відповідно
Германштадт (Сібіу) — культурна столиця трансільванських саксів
.