Відкрити головне меню

Трансільванські сакси

Трансільва́нські са́кси — етнічні німці, які складали основне населення історичної області Бурценланд в Трансільванії (сучасна Румунія). За всіма німецькими колоністами в Румунії закріпилася назва «сакси», хоча більшість виїхало не з Саксонії, а з долини Мозеля.

Німецька колонізація Трансільванії розгорнулася в середині XII століття з дозволу угорського короля Гейзи II, який розраховував за рахунок залучення німецьких рудокопів розвинути місцеву гірську промисловість. Крім того, німецькі поселення навколо Германштадта (сучасне Сібіу) повинні були послужити буфером у разі нападу на Угорське королівство кочових орд зі сходу.

Друга хвиля колонізації почалася в 1211 році, коли королем Андрашем II в Бурценланд були запрошені залишившись без діла після згортання хрестових походів тевтонські лицарі. Для надання відсічі половцям вони перекрили карпатські перевали фортецями і замками, такими, як Кронштадт (сучасний Брашов). Самостійність лицарів стривожила Андраша II, який в 1225 році наполіг на їх переселення в Пруссію (див. історію Тевтонського ордена).

У 1438 році разом з мадярами і секеями сакси уклали Союз трьох націй, який тримав у своїх руках управління Трансільванією до кінця XVIII століття.

Німецькі переселенці охрестили Трансільванію Семиграддям (нім. Siebenbürgen) за сімома побудованими ними в цих краях замками. Багато з фортець середньовічних саксів існують понині, а місто Шесбурґ (Сігішоара) як центр їх культури знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятки Всесвітньої спадщини. У XVI столітті серед трансільванських німців поширилося лютеранство.

Після переходу контролю над Трансільванією до австрійських Габсбургів (повстання Ференца II Ракоці), соціально-політичне становище саксів стало погіршуватися. Повзуча мадяризація та покатоличення суспільного життя примушували німецько-лютеранську меншість шукати союзу з румунським селянством.

Після Другої світової війни значна частина румунських німців емігрувала до ФРН.

Німецький Семигород [1]Редагувати

# Лютеранський храм Німецька назва Румунська назва Угорська назва
1   Бистриц (Bistritz) Бистриця Beszterce
2   Германштадт (Hermannstadt) Сібіу Nagyszeben
3   Клаузенбург (Klausenburg) Клуж-Напока Kolozsvár
4   Кронштадт (Kronstadt) Брашов Brassó
5   Медіаш (Mediasch) Медіаш Medgyes
6   Мюльбах (Mühlbach) Себеш Szászsebes
7 Шесбурґ (Schäßburg) Сігішоара Segesvár
8 Ройсмаркт (Reußmarkt) М'єркуря-Сібіулуй Szerdahely
9 Броос (Broos) Орештіє Szászváros

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Спочатку список включав Ройсмаркт та Броос, пізніше замість них вживались Кронштадт та Бістріц відповідно
Германштадт (Сібіу) — культурна столиця трансільванських саксів
.