Відкрити головне меню

Томас Мюре (норв. Thomas Myhre, нар. 16 жовтня 1973, Сарпсборг) — норвезький футболіст, що грав на позиції воротаря.

Ф
Томас Мюре
Thomas Myhre 04.jpg
Особові дані
Повне ім'я Томас Гаральд Мюре[1]
Народження 16 жовтня 1973(1973-10-16) (46 років)
  Сарпсборг, Норвегія
Зріст 192 см
Громадянство Flag of Norway.svg Норвегія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
?-1992 Норвегія «Мосс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991–1992 Норвегія «Мосс»  ? (?)
1993–1997 Норвегія «Вікінг» 94 (?)
1997–2001 Англія «Евертон» 70 (?)
1999   Шотландія «Рейнджерс» 3 (?)
2000   Англія «Бірмінгем Сіті» 7 (?)
2000   Англія «Транмер Роверз» 3 (?)
2001   Данія «Копенгаген» 14 (?)
2001–2002 Туреччина «Бешикташ» 13 (?)
2002–2005 Англія «Сандерленд» 37 (?)
2003–2004   Англія «Крістал Пелес» 15 (?)
2005 Норвегія «Фредрікстад» 2 (?)
2005–2007 Англія «Чарльтон Атлетик» 21 (?)
2007–2010 Норвегія «Вікінг» 46 (?)
2010 Норвегія «Конгсвінгер» 20 (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1998–2007 Норвегія Норвегія 56 (?)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Вікінг» та «Евертон», а також національну збірну Норвегії, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Європи.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 16 жовтня 1973 року в місті Сарпсборг[2]. Вихованець футбольної школи клубу «Мосс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1991 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони у другому за рівнем дивізіоні країни.

На початку 1993 року перейшов у клуб вищого дивізіону «Вікінг», який саме шукав воротаря після уходу Ларса Гауте Бе[it]. Це дозволило Мюре відразу стати основним воротарем команди зі Ставангера, пробувши у цьому статусі повних три сезони. Увесь сезон 1996 Мюре пропустив через травму, але на наступний розіграш знову був основним голкіпером команди.

 
Томас Мюре під час гри за «Вікінг».

У листопада 1997 року за 700 тис. фунтів перейшов у англійський «Евертон», де мав замінити надвікового Невілла Саутолла. Мюре дебютував у Прем'єр-лізі 6 грудня у зустрічі проти «Лідс Юнайтед» (0:0) і півтора сезони він був головним воротарем команди. Влітку 1999 року Мюре отримав травму щиколотки, тому на ворота став дублер Пол Джеррард[en], який зумів себе проявити і після відновлення Мюре не зміг повернути своє місце в основі, через що в подальшому змушений був здебільшого подорожувати по орендах, погравши за шотландський «Рейнджерс», англійські «Бірмінгем Сіті» та «Транмер Роверз», а також данський «Копенгаген», з яким виграв національний чемпіонат.

У 2001 році Мюре перейшов в турецький «Бешикташ», але після одного сезону повернувся назад до Англії і у липні 2002 року став гравцем «Сандерленда». Там норвежець змушений був сидіти в запасі за воротарем Томасом Серенсеном, тому знову був відданий в оренду, на цей раз у «Крістал Пелес». Після відходу Серенсена Мюре провів сезон 2004/05 в основі «Сандерленда», зігравши 31 матч і виграв з командою Чемпіоншип, вийшовши на наступний сезон до англійської Прем'єр-ліги. Тим не менш у червні 2005 року контракт з «Сандерлендом» закінчився і сторони вирішили його не продовжувати.

21 липня 2005 року Мюре перейшов в «Фредрікстад» на правах вільного агента. Але зігравши лише три гри у чемпіонаті, вже 8 серпня 2005 року він повернувся до Англії, підписавши дворічний контракт з «Чарльтон Атлетиком», оскільки керівництво цього клубу шукало заміну травмованому Діну Кілі. Мюре починав як дублер Стефана Андерсена, але у грудні зумів стати основним воротарем і залишався ним до кінця сезону, в кому клуб зайняв 13-те місце у Прем'єр-лізі, а сам Мюре у 10 іграх залишав свої ворота в недоторканності. Втім перед новим сезоном 2006/07 головний тренер клубу Алан Кербішлі покинув посаду і Мюре знову став другим голкіпером, а місце в основі отримав орендований Скотт Карсон.

У 2007 році Мюре повернувся до свого колишнього клубу «Вікінг», де цього разу не зміг зіграти багато матчів, оскільки через тривалу травму пропустив майже весь сезон 2008. У лютому 2010 року клуб розірвав з ним контракт[3].

5 березня 2010 року Мюре став гравцем клубу «Конгсвінгер», де провів свій останній сезон у кар'єрі і завершив професійну ігрову кар'єру 11 березня 2011 року[4].

Виступи за збірнуРедагувати

22 квітня 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії в Копенгагені проти збірної Данії (2:0), а вже влітку того ж року поїхав з командою на чемпіонату світу 1998 року у Франції. На «мундіалі» був дублером Фроде Гродоса, тому на поле не виходив.

Натомість вже через два роки на чемпіонаті Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах Мюре був основним воротарем команди і відстояв «на нуль» два матчі групового етапу з Іспанією (1:0) і Словенією (0:0), але єдиний пропущений гол від Саво Милошевича в грі проти Югославії (0:1) не дозволив норвежцям вийти у плей-оф.

У відбірковому турнірі до Євро-2004 Мюре зіграв тільки один матч — завадила травма, а у відбірковому етапі до чемпіонату світу 2006 року відіграв 11 матчів з 12, але збірна Норвегії не кваліфікувалася у фінальну стадію, програвши стикові матчі.

Після невдалого матчу 28 березня 2007 року зі збірною Туреччини (2:2) в рамках відбору до Євро-2008 Мюре прийняв рішення завершити кар'єру в збірній країни[5]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 56 матчів.

Титули і досягненняРедагувати

  • Воротар року в Норвегії: 1994

ПриміткиРедагувати

  1. Thomas Harald Myhre. Norges Fotballforbund. Процитовано 16 January 2019. 
  2. Hugman, Barry J., ред. (2007). The PFA Footballers' Who's Who 2007–08. Edinburgh: Mainstream. с. 292. ISBN 978-1-84596-246-3. 
  3. "Thomas Myhre ferdig i Viking" (in Norwegian). VG.no. 10 February 2010. Retrieved 22 December 2012.
  4. "Thomas Myhre legger opp" (in Norwegian). NRK.no. 11 March 2011. Retrieved 22 December 2012.
  5. The Norway Post: Football: Turkey — Norway 2-2 Архівовано 2007-09-29 у Wayback Machine.

ПосиланняРедагувати