Томас Мюре

норвезький футболіст

Томас Мюре (норв. Thomas Myhre, нар. 16 жовтня 1973, Сарпсборг) — норвезький футболіст, що грав на позиції воротаря.

Ф
Томас Мюре
Томас Мюре
Томас Мюре
Особисті дані
Повне ім'я Томас Гаральд Мюре[1]
Народження 16 жовтня 1973(1973-10-16) (50 років)
  Сарпсборг, Норвегія
Зріст 192 см
Громадянство  Норвегія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
?-1992 Норвегія «Мосс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991–1992 Норвегія «Мосс»  ? (?)
1993–1997 Норвегія «Вікінг» 94 (?)
1997–2001 Англія «Евертон» 70 (?)
1999   Шотландія «Рейнджерс» 3 (?)
2000   Англія «Бірмінгем Сіті» 7 (?)
2000   Англія «Транмер Роверз» 3 (?)
2001   Данія «Копенгаген» 14 (?)
2001–2002 Туреччина «Бешикташ» 13 (?)
2002–2005 Англія «Сандерленд» 37 (?)
2003–2004   Англія «Крістал Пелес» 15 (?)
2005 Норвегія «Фредрікстад» 2 (?)
2005–2007 Англія «Чарльтон Атлетик» 21 (?)
2007–2010 Норвегія «Вікінг» 46 (?)
2010 Норвегія «Конгсвінгер» 20 (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1998–2007 Норвегія Норвегія 56 (?)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Вікінг» та «Евертон», а також національну збірну Норвегії, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Європи.

Клубна кар'єра ред.

Народився 16 жовтня 1973 року в місті Сарпсборг[2]. Вихованець футбольної школи клубу «Мосс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1991 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони у другому за рівнем дивізіоні країни.

На початку 1993 року перейшов у клуб вищого дивізіону «Вікінг», який саме шукав воротаря після уходу Ларса Геуте Бе[it]. Це дозволило Мюре відразу стати основним воротарем команди зі Ставангера, пробувши у цьому статусі повних три сезони. Увесь сезон 1996 Мюре пропустив через травму, але на наступний розіграш знову був основним голкіпером команди.

 
Томас Мюре під час гри за «Вікінг».

У листопада 1997 року за 700 тис. фунтів перейшов у англійський «Евертон», де мав замінити надвікового Невілла Саутолла. Мюре дебютував у Прем'єр-лізі 6 грудня у зустрічі проти «Лідс Юнайтед» (0:0) і півтора сезони він був головним воротарем команди. Влітку 1999 року Мюре отримав травму щиколотки, тому на ворота став дублер Пол Джеррард[en], який зумів себе проявити і після відновлення Мюре не зміг повернути своє місце в основі, через що в подальшому змушений був здебільшого подорожувати по орендах, погравши за шотландський «Рейнджерс», англійські «Бірмінгем Сіті» та «Транмер Роверз», а також данський «Копенгаген», з яким виграв національний чемпіонат.

У 2001 році Мюре перейшов в турецький «Бешикташ», але після одного сезону повернувся назад до Англії і у липні 2002 року став гравцем «Сандерленда». Там норвежець змушений був сидіти в запасі за воротарем Томасом Серенсеном, тому знову був відданий в оренду, на цей раз у «Крістал Пелес». Після відходу Серенсена Мюре провів сезон 2004/05 в основі «Сандерленда», зігравши 31 матч і виграв з командою Чемпіоншип, вийшовши на наступний сезон до англійської Прем'єр-ліги. Тим не менш у червні 2005 року контракт з «Сандерлендом» закінчився і сторони вирішили його не продовжувати.

21 липня 2005 року Мюре перейшов в «Фредрікстад» на правах вільного агента. Але зігравши лише три гри у чемпіонаті, вже 8 серпня 2005 року він повернувся до Англії, підписавши дворічний контракт з «Чарльтон Атлетиком», оскільки керівництво цього клубу шукало заміну травмованому Діну Кілі. Мюре починав як дублер Стефана Андерсена, але у грудні зумів стати основним воротарем і залишався ним до кінця сезону, в кому клуб зайняв 13-те місце у Прем'єр-лізі, а сам Мюре у 10 іграх залишав свої ворота в недоторканності. Втім перед новим сезоном 2006/07 головний тренер клубу Алан Кербішлі покинув посаду і Мюре знову став другим голкіпером, а місце в основі отримав орендований Скотт Карсон.

У 2007 році Мюре повернувся до свого колишнього клубу «Вікінг», де цього разу не зміг зіграти багато матчів, оскільки через тривалу травму пропустив майже весь сезон 2008. У лютому 2010 року клуб розірвав з ним контракт[3].

5 березня 2010 року Мюре став гравцем клубу «Конгсвінгер», де провів свій останній сезон у кар'єрі і завершив професійну ігрову кар'єру 11 березня 2011 року[4].

Виступи за збірну ред.

22 квітня 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії в Копенгагені проти збірної Данії (2:0), а вже влітку того ж року поїхав з командою на чемпіонату світу 1998 року у Франції. На «мундіалі» був дублером Фроде Гродоса, тому на поле не виходив.

Натомість вже через два роки на чемпіонаті Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах Мюре був основним воротарем команди і відстояв «на нуль» два матчі групового етапу з Іспанією (1:0) і Словенією (0:0), але єдиний пропущений гол від Саво Милошевича в грі проти Югославії (0:1) не дозволив норвежцям вийти у плей-оф.

У відбірковому турнірі до Євро-2004 Мюре зіграв тільки один матч — завадила травма, а у відбірковому етапі до чемпіонату світу 2006 року відіграв 11 матчів з 12, але збірна Норвегії не кваліфікувалася у фінальну стадію, програвши стикові матчі.

Після невдалого матчу 28 березня 2007 року зі збірною Туреччини (2:2) в рамках відбору до Євро-2008 Мюре вирішив завершити кар'єру в збірній країни[5]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 56 матчів.

Титули і досягнення ред.

  • Воротар року в Норвегії: 1994

Примітки ред.

  1. Thomas Harald Myhre. Norges Fotballforbund. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019. 
  2. Hugman, Barry J., ред. (2007). The PFA Footballers' Who's Who 2007–08. Edinburgh: Mainstream. с. 292. ISBN 978-1-84596-246-3. 
  3. "Thomas Myhre ferdig i Viking" [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] (in Norwegian). VG.no. 10 February 2010. Retrieved 22 December 2012.
  4. "Thomas Myhre legger opp" (in Norwegian). NRK.no. 11 March 2011. Retrieved 22 December 2012.
  5. The Norway Post: Football: Turkey — Norway 2-2 [Архівовано 2007-09-29 у Wayback Machine.]

Посилання ред.