Відкрити головне меню

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

 
Ілюстрація товстянки альпійської у виданні Антона Гартінгера «Atlas der Alpenflora» (укр. «Атлас альпійської флори»)
 
Квітка товстянки альпійської
 
Листя товстянки альпійської
 
Товстянка альпійська в Татрах (Словаччина)
 
Товстянка альпійська в Словенії поблизу Триглава

Гігрофіт, гемікріптофіт. Багаторічна трав'яна комахоїдна рослина 5-15 см заввишки. Корінь стрижневий, коричневий, у верхній частині з мочками жовтуватих придаткових коренів, що розвиваються щорічно разом з новою розеткою листя. Стебло одиночне або в числі 2, рідко 3-5, розсіяно залізисто-опушене, густіше в нижній частині і під квіткою. Листя в числі 7-13 в прикореневій розетці, товстуваті, дуже крихкі, сидячі, 1,5-4 см завдовжки, 0,5-1,5 (2) см завширшки, жовтувато-зелені, з дещо загорнутими на верхню сторону краями, цільнокраї, довгасто-еліптичні, тупі, знизу голі, зверху по всій поверхні опушені двома видами волосків: поблизу основи і вздовж центральної жилки простими, на решті частини булавовидними залозистими волосками. Квітки білі або злегка жовтуваті; чашечка розсіяно залозиста, з довгастими, до верхівки звуженими, гоструватими лопатями, верхня губа її трьохлопатева, з дрібними лопатями близько 2 мм завдовжки, нижня губа дволопатева, віночок білий, з жовтуватими плямами біля основи нижньої губи, іноді зовні розсіяно залізистоволосистий, 8-15 мм завдовжки (разом зі шпорцем); лопаті верхньої губи на верхівці округлі, середня лопать нижньої губи крупніше бічних, на верхівці усічена, зрідка з неглибокою виїмкою, з 1-3 жовтими плямами і борідкою волосків, спрямованих всередину квітки; шпорець конічний, на кінці тупий, короткий (коротше половини віночка), спрямований вниз і вперед вигнутий, оранжево-жовтий, усередині залозистий; зав'язь залізисто опушена. Цвіте з кінця травня до кінця липня. Плодоносить у липні-серпні. Коробочка розсіяно залозиста, довгасто-яйцеподібна, догори сплощена, двогранна, тупа, 5-7 мм завдовжки, відкривається 2 зубцями. Насіння коричневі, 1 мм завдовжки, вузькоеліптичні, дрібносітчаті, на кінці з придатком. Розмножується насінням.

ПоширенняРедагувати

Поширена від тундрової зони до півночі лісової зони і в межах від гірськотундрового до гірськолісового поясу гір Євразії (від Ісландії до Східного Сибіру).

Поширення в УкраїніРедагувати

В Україні ареал охоплює Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області. Рослини цього виду зустрічаються у високогір'ї Українських Карпат — на масиві Свидівець (гори Близниця та Драгобрат), масиві Чорногора (гори Петрос, Говерла і Піп-Іван, урочище Примаратик), в Чивчинських горах (гори Гнатася, Чорний Діл, Чивчин).

Більшість популяцій займають невеликі площі. Кількість особин від 10 до 50-70, лише окремі популяції (Чорний Діл) налічують понад 100 особин.

ЕкологіяРедагувати

Росте переважно у вологих і перезволожених місцях, часто на крейдяних ґрунтах, по сирих скелях, на мохових, задернованних і незадернованних берегах різних водойм, на болотах в кислому болотистому ґрунті, на мілкоземі кам'янистих розсипів, по берегах струмків, у снігових плям, рідше в заболочених лісах. Опускається водотоками до 1 000 м над рівнем моря.

ОхоронаРедагувати

ВирощуванняРедагувати

Товстянку альпійську можна вирощувати в суміші з однієї частини вапняного гравію (від 0,5 до 4 мм) і однієї частини торфу або в суміші з однієї частини торфу, двох частин перліту і однієї частини вермикуліту.

Насіння потрібно витримувати при холодних температурах від −10 °C до 0 °C протягом від 8 до 12 тижнів, щоб воно проросло. Навесні, коли температура піднімається, і ґрунт починає відтавати, насіння повинно бути захищене від цвілі, так поміщене на яскравому сонячному місці. Зазвичай насіння починає проростати з березня по травень. Ґрунт повинен бути завжди дуже вологим.

Після першої зими рослини повинні бути розділені, щоб не росли занадто близько один до одного. Товстянка альпійська формує зимові бруньки, як й інші рослини помірних і холодних широт. Коріння рослини дуже тендітне. Якщо під час пересадки зламати занадто багато коренів, можна втратити рослину. Цей вид потребує холодної зимівлі.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Flora of China Editorial Committee. 2011. Flora of China (Curcurbitaceae through Valerianaceae with Annonaceae and Berberidaceae). 19: 1-884. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
  • Флора Мурманской области. Т. V. Л.: Наука, 1966. С. 178.

ПосиланняРедагувати