Тишко Олександр Григорович
Олександр Григорович Тишко (6 травня 1932, Іванків — 19 травня 2001, Київ) — український науковець-мікробіолог, вірусолог, педагог. Доктор медичних наук (1988), професор (1989). Дослідник анаеробних мікроорганізмів, зокрема, маловивчених на той час бактероїдів, першим в СРСР розробив та науково обґрунтував комплексний метод виділення облігатних анаеробів із патологічних матеріалів та об'єктів зовнішнього середовища.
| Олександр Тишко | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 травня 1932 Іванків, УСРР |
| Помер |
19 травня 2001 (69 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater |
Київська фельдшерсько-акушерська школа Київський медичний інститут (1960) |
| Галузь | мікробіологія, вірусологія |
| Заклад |
Київський медичний інститут (пізніше — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця; 1960—2001) Університет Замбії (1970—1973) |
| Посада | доцент, професор, декан з роботи з іноземними студентами |
| Вчене звання | професор (1989) |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук (1988) |
| Членство | академік Академії наук вищої школи України (1995) |
| Відомий завдяки: | дослідженням анаеробних мікроорганізмів, зокрема, маловивчених на той час бактероїдів, розробці та науковому обґрунтуванню комплексного методу виділення облігатних анаеробів із патологічних матеріалів та об'єктів зовнішнього середовища |
| Діти | Руслан Тишко |
Понад 40 років — педагог та науковий співробітник Київського медичного інституту (пізніше — Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; 1960—2001), з яких сім років — декан з роботи з іноземними студентами. Автор понад 100 наукових робіт, зокрема, декількох авторських свідоцтв на винаходи. Учень професора Сергія Дяченка[1].
Життєпис ред.
Народився 6 травня 1932-го року у селищі Іванків на Київщині.
Після закінчення школи з відзнакою вступив до Київської фельдшерсько-акушерської школи, пізніше — Київського медичного інституту, який закінчив у 1960-му році. Відтоді ж — асистент кафедри мікробіології. Учень професора Сергія Дяченка[1].
У 1964-му році, після закінчення аспірантури при інституті, здобув науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Экспериментальное изучение ассоциации аттенуированного вируса паротита и вируса вакцины». Обійняв посаду доцента кафедри мікробіології.
У 1970-му році очолив місію радянських лікарів у Замбії, завідував кафедрою мікробіології університету Замбії (місто Лусака). У 1973-му році повернувся до Київського медичного інституту, де з наступного року обійняв посаду декана з роботи з іноземними студентами. У цей період досліджував способи інактивації мікроорганізмів за допомогою дезінфектантів[2][3].
У 1988-му році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Биологические свойства бактероидов и их роль в патологии человека». Через рік затверджений у вченому званні професора[4].
Дослідник анаеробних мікроорганізмів, зокрема, маловивчених на той час бактероїдів, першим в СРСР розробив та науково обґрунтував комплексний метод виділення облігатних анаеробів із патологічних матеріалів та об'єктів зовнішнього середовища. Довів здатність бактероїдів до відтворення патологічних процесів[1].
Автор понад 100 наукових робіт, зокрема, декількох авторських свідоцтв на винаходи. Науковий керівник та педагог докторів та кандидатів наук, зокрема, Валерія Войцеховського. У 1995-му році обраний академіком Академії наук вищої школи України.
Виховав двох дітей. Син — хірург-проктолог, заступник головного лікаря з хірургічної допомоги Київської міської клінічної лікарні № 18 Руслан Тишко[3].
Помер на 70-му році життя 19 травня 2001-го року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 31).
Науковий доробок (частковий) ред.
- «Экспериментальное изучение ассоциации аттенуированного вируса паротита и вируса вакцины»: диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук / Киевский мед. ин-т им. А. А. Богомольца. — Киев: [б. и.], 1964.
- «Анаэробная инфекция в хирургии печени и желчных путей» / М. С. Арикьянц, А. Г. Тышко, М. П. Захараш. — Киев: Наукова думка, 1991. — 110,[2] с., [8] л. ил. : ил.; 22 см.
Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві) ред.
- 1987 — «Способ моделирования абсцесса печени»
- 2000 — «Спосіб визначення токсигенності корінебактерій дифтерії»
- 2002 — «Спосіб визначення ферменту уреази» (посмертно)
- 2002 — «Спосіб моделювання бактероїдного абсцесу» (посмертно)
Примітки ред.
- ↑ а б в Тишко Олександр Григорович — мікробіолог, вірусолог, доктор медичних наук, професор: до 90-річчя від дня народження
- ↑ Кафедра мікробіології та паразитології з основами імунології
- ↑ а б Хірург-проктолог Руслан Тишко: «Набагато легше казати, що ми, українці — героїчний народ, сидячи біля телевізора»
- ↑ Вчені-медики НМУ імені О. О. Богомольця: ювілеї 2022 року