Тимківський Роман Федорович

Роман Тимківський (17851820) — український [джерело?] філолог, бібліофіл, директор Педагогічного інституту Московського університету.

Тимківський Роман Федорович
Народився1785
Полтавська губернія, Російська імперія
Помер15 (27) січня 1820
Москва, Російська імперія
ПохованняQ4252910?
КраїнаРосійська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьнауковець
Alma materІмператорський Московський університетd
Галузьфілологія, бібліофілія
Посададиректор Педагогічного інституту Московського університету.
Відомі учніQ4243553?
Брати, сестриІван Тимковський (поет)[1]
Тимковський Ілля Федорович
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Життєпис

ред.

Народився в селі Згара Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині чиновника.

Брат правознавця Іллі Тимковського і дипломата Георгія Тимківського. Початковій грамоті його навчив дядько, чернець Києво-Печерської лаври.

Почав навчатися в Київській духовній академії, але вже у жовтні 1797, за власним бажанням, був переведений до академічної гімназії при Московському університеті, яку зі срібною медаллю закінчив у червні 1800 і був прийнятий студентом до Московського університету.

У серпні 1803 за успіхи в навчанні був нагороджений срібною медаллю і почав вести грецькі етимологічні і латинські синтксичні класи. Після закінчення університету в 1804 отримав ступінь кандидата; в 1805 році став магістром за дисертацію «De Dithyrambis eorumque usu apud graecos et Romanos» М. 1806).

У 1806 отримав ступінь доктора філософії і разом з Олексієм Болдиревим був направлений у закордонне відрядження; навчався в Лейпцизькому і, з 1807, в Геттінгенському університетах (під керівництвом Г. Гейне).

У 1807 став дійсним членом Лейпцизького біологічного товариства.

З 1 вересня 1809 у званні ад'юнкта почав викладати на словесному відділенні Московського університету давню словесність. Одночасно був інспекторським помічником і викладачем грецької та латинської мов в університетській гімназії, а з 1810 деякий час викладав латинську словесність в університетському благородному пансіоні.

У жовтні 1810 Роман Томаківський був призначений екстраординарним професором старожитностей і римської словесності.

У жовтні 1811, після смерті X. Ф. Маттеї — ординарний професор грецької і латинської словесності.

За прикладом закордонних університетів ним був організований філологічний семінар, в якому студенти під його керівництвом проводили розбір і критику класичних письменників і старожитностей, про які паралельно йшла мова на лекціях.

У 1811 обраний дійсним членом Московського товариства історії та старожитностей російських.

У 18121818 — член училищного комітету, кілька років (18141816 і 18171818) обіймав посаду декана словесного відділення, у 18111820 перебував при цензурному комітеті.

У 1815 призначений директором Педагогічного інституту Московського університету.

Крім того, викладав грецьку та латинську мови в університетській гімназії та деякий час латинську словесність в університетському благородному пансіоні.

Велика бібліотека Тимківського, що складалася з рідкісних книг і рукописів, загинула під час пожежі у Москві в 1812.

У 1817 нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня.

Помер в чині колезького радника 27 січня 1820.

Наукова діяльність

ред.
  • Ще в 1803, будучи студентом, Роман Тимківський зробив переклад (з німецької) Оссіана.
  • У 1806 в Москві була надрукована магістерська дисертація Тимківського — «De Dithyrambis eorumque usu apud Graecos et Romanos»; у виправленому і доповненому вигляді вона була надрукована також в «Актах» словесного семінарія Лейпцизького університету. В цей же час Тимківський, зробивши видання латинською мовою байок Федра під заголовком «Phaedri Augusti liberti fabularum Aesopiarum libri quinque ex recensione P. Burmani», написав цінні примітки, що виявляли в молодому філологові солідні і різнобічні знання.
  • На університетському акті 5 липня 1811 ним була виголошена урочиста промова «De virtutibus Graecorum et Romanorum non nisi ex eorum ingenio moribus et vita recte aestimandis », в перекладі Івана Давидова надрукована в «Працях професорів Московського університету».
  • В останні роки свого життя Роман Тимківський переважно почав надавати увагу українській древній словесності; він перший піддав критиці думку про твори Нестора-літописця, звірив літопис з іншими пам'ятками, що приписували Нестору, з «Патериком» і « Житієм св. Феодосія», відкривши, за його власними словами, «дуже важливу істину, що преподобний Нестор не залишив нам по собі ніякої іншої пам'ятки, окрім дорогоцінного літопису».

З глибокими свідченнями в грецькій та римській словесності він поєднував ґрунтовні знання давностей та історії. Як вишуканий критик, він умів тонко роздрібнювати предмет и глибоко проникати в нього; порядок и точність були засобою і метою його досліджень, які він присвячував розгляду історичної істини, і визначенню походження та значення слова.

Шевырев С. История Императорского Московского университета.

Примітки

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.
  • Тимковский Роман Фёдорович. Летопись Московского университета. Процитовано 9 жовтня 2017.