Відкрити головне меню

Тимківський Ілля Федорович
Timkovskiy IF.jpg
Народився 15 (26) липня 1773(1773-07-26)
Переяслав, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 15 (27) лютого 1853(1853-02-27) (79 років)
Туранівка
Місце проживання Харків
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Київська академія, Московський університет
Сфера інтересів Право
Заклад Харківський університет[d]
Вчене звання професор

Тимкі́вський Ілля́ Фе́дорович (*15 (26) липня 1773, Переяслав — †15 (27) лютого 1853, Туранівка[1]) — український правознавець, мовознавець, освітній діяч та педагог.

Разом з Василем Каразіним був серед організаторів Харківського університету. Професор Харківського університету. Почесний доктор права Харківського (1804) та Московського (1805) університетів, член Гетінгенського наукового товариства (1809). У 1809—1811 роках був деканом відділення моральних і політичних наук (майбутнього юридичного факультету) Харківського університету[2].

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у багатодітній родині Федора Назаровича та Ганни Савівни Тимківських. Окрім нього, у родині було ще 5 братів, серед них Василь (1781—1832), Іван (1773—1853), Роман (1785—1820), Юрій (1790—1875) та 3 сестри, серед них наймолодша Гликерія, мати Михайла Максимовича. Дядько Михайла Максимовича.

Навчався 17851789 у Київській академії, закінчив 1792 філософський і 1796 юридичний факультети Московського університету.

Протягом 17961802 працював у міністерстві юстиції (Петербург).

Брав участь у заснуванні Харківського університету, де в 18031811 викладав цивільне й Кримінальне право, загальну словесність, одночасно був куратором Харківського навчального округу.

1818 — 1821 — глухівський повітовий суддя, У 18251838 — директор Новгород-Сіверської гімназії.

Наукова спадщинаРедагувати

Займався етимологізацією давніх назв. У праці «Спосіб дослідження щодо філософічного пізнання російської мови» (1811) Тимківський одним із перших учених порушив питання про старожитність мови слов'ян та її зв'язки з іншими давніми мовами, про періодизацію історії «славеноросійської» мови, вказав на відмінності між церковнослов'янською та російською мовами, здійснив порівняння деяких «славеноросійських» слів із лексемами грецької, латинсько, німецької та інших мов для доказу їх спорідненості, здійснив спробу класифікації лексики залежно від походження.

Тимковському належать спроби словотворчого аналізу слова. Як історика мови його вважають попередником Федора Буслаєва, Ізмаїла Срезневського та ін.

ПраціРедагувати

  • «Систематическое расположение законов российских» (1802),
  • «Опытный способ к философическому познанию российского языка» (1811),
  • «О состоянии пчеловодства в Черниговской губ.», (1853),

СпогадиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сташис В. В., Зяблюк М. П. Тимківський Ілля Федорович // Юридична енциклопедія в 6-ти тт. — К., 2004. — Т. 6. — С. 56.
  2. Сташис В. В., Зяблюк М. П. Тимківський Ілля Федорович // Юридична енциклопедія в 6-ти тт. — К., 2004. — Т. 6. — С. 56.

ЛітератураРедагувати

Енциклопедично-довідкова літератураРедагувати

Інша літератураРедагувати

  • Шугуров Н. В. Илья Федорович Тимковский, педагог прошлого времени. «Киевская старина», 1891, № 8—10;
  • Максимович М. А. Воспоминание о Тимковских. «Киевская старина», 1898, № 11 (те ж саме у збірнику: Памяти М. А. Максимовича. — Киев: Тип. Имп. ун-та Св. Владимира Н. Т. Корчак-Новицкого, 1898. — 102 с. — Отд. оттиск из журнала «Киевская старина».)

ПосиланняРедагувати