Стискна теорема

теорема про двох міліціонерів

Стискна теорема (теорема про двох поліцейських, англ. squeeze theorem) — теорема в математичному аналізі про границю функції, яка «затиснута» між двома іншими функціями, що мають рівні границі.

Візуалізація теореми про стиснення для функцій , та при

Теорема про стиснення також відома під назвами як теорема про двох поліцейських, теорема про двох карабінерів і теорема про двох жандармів. Інтерпретація полягає в тому, що якщо двоє поліцейських супроводжують п’яного ув’язненого між собою, і обидва офіцери йдуть до камери, то незалежно від того як коливається ув’язнений, він все одно опиниться в камері.

Формулювання

ред.

Нехай  ,   — гранична точка множини  , функції f, g і h визначені на  , для яких виконуються наступні умови:

  1.   для всіх  ;
  2.  .

Тоді  

  • Функції g і h називають верхньою та нижньою межами f відповідно.
  • Тут   не мусить бути внутрішньою точкою множини  .
  • Схоже твердження справедливе і при   або  .

Доведення

ред.

Проведемо доведення із використанням означення границі функції в точці за Коші, тобто нам потрібно довести, що для кожного дійсного   існує дійсне   таке, що для всіх   виконується  . Тобто,

 .

З того, що

 

випливає, що

 

 

 

 

 

(1)

і з того, що

 

випливає, що


 

 

 

 

 

(2)

Також маємо, що

 ,

звідси

   .

Покладемо  . Тоді, для всіх  , поєднавши (1) та (2), отримаємо

 
 

що й треба було довести.

Приклад

ред.

Перший приклад

ред.
 
x2 sin(1/x) затиснута як x прямує до 0

Границю

 

неможливо встановити через закон

 

бо

 

не існує.

Однак, з визначення синуса,

 

Випливає, що

 

З того, що  , за стискною теоремою,   повинен бути 0.

Другий приклад

ред.
 
Порівняння площ:
 

Напевно найвідоміші приклади знаходження границь через теорему затискання — це доведення того, що

 

Перша границя випливає з використання стискної теореми і того факту, що

 

для x досить близького, але не рівного 0. Правильність якого для додатного x можна побачити за допомогою геометричних міркувань (див. рисунок), які також можна поширити на від’ємне x. Часто цю границю називають першою чудовою границею.

Друга випливає з теореми стиснення і того факту, що

 

для x досить близького, але не рівного 0. Це можна отримати, замінивши   у попередньому факті на   і піднісши отриману нерівність до квадрату.

Ці дві границі використовуються для доведення того, що похідна синуса є косинус. На це спираються виведення похідних для інших тригонометричних функцій.

Третій приклад

ред.

Можна показати, що

 
 

На рисунку площа меншого з двох заштрихованих секторів круга дорівнює

 

оскільки радіус дорівнює  , а дуга на одиничному колі має довжину Δθ. Аналогічно, площа більшого з двох заштрихованих секторів дорівнює

 

Між секторами стиснутий трикутник, основою якого є вертикальний відрізок, який сполучає дві виділені на рисунку точки. Довжина основи трикутника дорівнює  , а висота —  . Отже, площа трикутника дорівнює

 

З нерівностей

 

випливає

 

за умови Δθ > 0, а якщо якщо Δθ < 0, то нерівність перевертається. Оскільки перший і третій вирази прямують до   при  , а середній вираз прямує до  , то це дає бажаний результат.

Четвертий приклад

ред.

Стискна теорема також може використовуватися в багатовимірному аналізі. У цьому випадку функції g та h повинні обмежувати f в околі точки, що цікавить, і вона працює, лише тоді якщо функція f дійсно там має границю. Таким чином, у багатовимірному випадку цю теорему можна використовувати, щоб довести, що функція f має границю в точці, але її не можна використовувати, щоб довести відсутність границі в точці.

 

не можна знайти, взявши будь-які границі уздовж кривих, які проходять через точку  , але оскільки

 ,
 ,
 ,
 ,
 ,
 ,

то за стискною теоремою

 .

Теорема про три послідовності

ред.
 
Коли послідовність лежить між двома іншими збіжними послідовностями з такою ж границею, то вона також сходить до цієї границі

Стискна теорема також справедлива для послідовностей як функцій цілого аргументу:

Нехай для послідовностей  ,   і   виконуються наступні умови:

  1.  ;
  2.  .

Тоді  .

У цьому випадку її часто називають теоремою про три послідовності. Доведення схоже як і для функцій дійсного аргументу.

Доведення

ред.

Нехай   задане. Згідно з умови теореми

 ,
 .

Тоді для всіх   маємо:

 ,

звідки випливає, що

 ,

що і треба було довести.

Література

ред.

Посилання

ред.