Відкрити головне меню

Теодоріх Великий (гот. Þiudareiks; лат. Flāvius Theodericus; грец. Θευδέριχος, Theuderikhos; давн-англ. Þēodrīc; давньоскан. Þjōðrēkr, Þīðrēkr; 451 — 30 серпня 526) — король остготів, правив у 475-526 роках, з роду Амалів. Син Теодимира та його коханої наложниці Ерелеуви (Ереліеви). Онук короля остготів Вандалара.

Теодоріх Великий
Rex Ostrogothorum, Zenoni Augusto familiaris efficitur, cum suis ei Gothis militavit
Gesta Theodorici - Theodoric the Great (455-526).jpg
Король остготів
Правління 475-526
Попередник Теодимир
Наступник Аталаріх
Інші титули Король Італії
Біографічні дані
Релігія Аріанство
Національність Остготи[1]
Народження 12 травня 454(0454-05-12)
Паннонія, Римська імперія[2]
Смерть 30 серпня 526 (72 роки)
Равенна[2]
Поховання Мавзолей Теодоріха
Дружина Аудофледа
Діти Амаласунта
Династія Амали
Батько Теодимир
Мати Ереліева
Медіафайли у Вікісховищі?
Монети Теодоріха Великого

Освіту здобув у Константинопольській вищій школі.

У 484 році був консулом Римської імперії.

У 489 році вторгся в межі Італії і до 493 року завоював весь Апеннінський півострів та Сицилію. Фактично об'єднав всю Італію в королівство остготів зі столицею в Равенні, де зберігся мавзолей Теодоріха. Прообраз німецького фольклорного героя — Дітріха Бернського.

Імена Теодоріха у європейських легендахРедагувати

  • Þeodric (англійські легенди)
  • Дітріх фон Берн, Dietrich von Bern (німецькі легенди)
  • Þjóðrekr Þiðrekr (германо-скандинавська міфологія)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати