Таскан (село)
Таскан (рос. Таскан) — село в Ягоднинському районі Магаданської області.
| село Таскан | |
|---|---|
| рос. Таскан | |
.jpg)
| |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Магаданська область |
| Муніципальний район | Ягоднинський район |
| Код ЗКАТУ: | 44 222 804 001 |
| Код ЗКТМО: | 44722000146 |
| Основні дані | |
| Населення | 30 осіб (2010)[1] |
| Поштовий індекс | 686257 |
| Географічні координати: | 62°59′10.575600100008″ пн. ш. 150°19′42.513600099982″ сх. д. / 62.98627° пн. ш. 150.32848° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+10 |
| Висота над рівнем моря | 350 м |
| Мапа | |
  Таскан  Таскан | |
|
| |
Географія
ред.Географічні координати: 62°59' пн. ш. 150°19' сх. д. Часовий пояс — UTC+10.
Відстань до районного центру, селища Ягодне, становить 124 км, а до обласного центру — 647 км[2]. Через село протікають річки Мигла і Таскан. На схід від населеного пункту розташоване село Милга.
Історія
ред.Назва села походить від найменування річки, можливо, з якут. Тааскаан — «кам'яниста» або з евен. Таскаан — «біла глина»[3].
Уперше річка під назвою «Ташкан» нанесена на карту Іваном Черським у 1891 році. У 1928–1929 роках, після роботи експедиції, річка була точно відображена на карті[3].
У 1940-і роки в Таскані діяв харчокомбінат, на якому працювали, переважно, ув'язнені. Також у селі розміщувався окремий табірний пункт (ОТП).
Про Таскан у своєму автобіографічному романі «Крутий маршрут» Євгенія Гінзбург згадує так:
|
Уцілілих сортували в Магадані, частково залишаючи тут, але головним чином спрямовуючи в такі місця, як, наприклад, Тасканський харчокомбінат, де вони ще встигали до відходу в кращий світ послужити благородній справі освоєння Крайньої Півночі на «легких роботах». Пізніше я дізналася, що ці легкі роботи полягали в 12-годинному щоденному перебуванні на п'ятидесятиградусному морозі в тайзі, де доходяги рубали гілки стланика — сировини для харчокомбінату. Оригінальний текст (рос.) Уцелевших сортировали в Магадане, частично оставляя здесь, но главным образом направляя в такие места, как, например, Тасканский пищекомбинат, где они еще успевали до ухода в лучший мир послужить благородному делу освоения Крайнего Севера на «лёгких работах». Позднее я узнала, что эти легкие работы заключались в 12-часовом ежедневном пребывании на пятидесятиградусном морозе в тайге, где доходяги рубили ветки стланика — сырья для пищекомбината. |
|
У 1960-х роках з'являються перші двоповерхові дерев'яні будівлі, починає активно розвиватись господарство[4].
1993 року в Таскані проживало близько 850 осіб та існував радгосп, який спеціалізувався на тваринництві та овочівництві[4].
Населення
ред.За даними перепису населення 2010 року на території села проживало 30 осіб. Частка чоловіків у населенні складала 50% або 15 осіб, жінок — 50% або 15 осіб[1].
Відомі люди
ред.- Гінзбург Євгенія Соломонівна (1904–1977) — радянська журналістка та мемуаристика, відбуваючи строк у сталінських таборах, працювала в Таскані медсестрою.
Примітки
ред.- ↑ а б в Численность и размещение населения Магаданской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Паспорт муниципального образования «Ягоднинский муниципальный район» за 2010–2014 гг. [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
- ↑ а б Паникаров И. А. История поселков Центральной Колымы. — Магадан : АО «МАОБТИ», 1995. — С. 39-45.
Посилання
ред.- Аркуш карти P-56-37,38. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
)/P56-037,038%20%20%20(%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%20%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B8).jpg){kind=link}
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |