Тана-Су

Тана-Су, Тонас, Танасу («теляча» річка) — річка в Україні, права притока Біюк-Карасу. Басейн Азовського моря. Довжина 28 км. Площа водозбірного басейну 184 км². Похил 15,0 м/км. Долина V-подібна, нижче за течією ящикоподібна, завширшки 0,5—0,7 км. Заплава переривчаста, шириною до 50 м. Річище звивисте, порожисте, шириною 2—3 до 10—20 м. Влітку часто пересихає, бувають літні дощові паводки. У верхів'ї утворює кілька каскадів водоспадів заввишки 6—15 м. Використовується на побутові потреби, зрошування.

Тана-Су, Тонас, Танасу, Тонасу, Тунас
45°02′56″ пн. ш. 34°36′16″ сх. д.
Витік	східні схили Карабі-яйли
• координати	44°52′04″ пн. ш. 34°35′34″ сх. д.
Гирло	Біюк-Карасу, Білогірськ
• координати	45°02′56″ пн. ш. 34°36′16″ сх. д.
Країни:	Україна
Прирічкові країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Довжина	28 км
Площа басейну:	184 км²
Притоки:	Молбай-Узень, Копкол і Бай-Су
Медіафайли у Вікісховищі

Бере початок східних схилах Карабі-яйли і тече в північному напрямку по території Білогірського району Криму. За 1,5 км південніше с. Красноселівка (Нео-Хори, Ени-Сала) річка протікає в ущелині за назвою Чортові ворота (Шайтан-Капу, Демир-Капу). Ця тіснина, утворена чотирма скелями-вежами заввишки до 50 м, розташованими попарно на лівому і правому бортах ущелини, оголошена ландшафтною пам'яткою природи. Впадає до річки Біюк-Карасу.

Притоки

Вакуфа-Бакча - права.

Населені пункти

Розташовані над річкою села, селища, міста, від витоків до гирла: Красноселівка, Голованівка, Криничне, Білогірськ.

Історія

На високому вододілі між Танасу і Біюк-Карасу спеціально для Катерини II був вибудуваний шляховий палац, у якому вона зупинялася під час подорожі Кримом. Поруч із чудовим палацом заклали парк, прикрасивши його фонтанами. Тепер у перебудованому єкатерининському палаці перебуває міська лікарня.

У верхів'ях Танасу між вершинами Шуври (зі сходу) і Хриколь (із заходу) є гірський прохід Каллістон, що в перекладі з грецької означає «найпрекрасніший». Через перевал Каллістон проходила одна з в'ючних доріг, що зв'язувала Карасубазар із селищем Скути (нині Привітне) на Південному березі Криму.

Джерела

• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2264).
• (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 553