Відкрити головне меню

Ся́дрине — село в Україні, в Корюківському районі Чернігівської області. Населення становить 835 осіб.[1] Орган місцевого самоврядування — Сядринська сільська рада, якій підпорядковані села Будище та Самотуги та Тельне.[2]

село Сядрине
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Корюківський район
Рада/громада Сядринська сільська рада
Код КОАТУУ 7422488701
Основні дані
Засноване 1650
Населення 835
Площа 1,914 км²
Густота населення 436,26 осіб/км²
Поштовий індекс 15323
Телефонний код +380 4657
Географічні дані
Географічні координати 51°49′56″ пн. ш. 32°26′30″ сх. д. / 51.83222° пн. ш. 32.44167° сх. д. / 51.83222; 32.44167Координати: 51°49′56″ пн. ш. 32°26′30″ сх. д. / 51.83222° пн. ш. 32.44167° сх. д. / 51.83222; 32.44167
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Водойми Убідь, Сядринка
Місцева влада
Адреса ради 15323, Чернігівська обл., Корюківський р-н, с.Сядрине, вул.Генерала Білого,54 , тел. 2-76-25
Карта
Сядрине. Карта розташування: Україна
Сядрине
Сядрине
Сядрине. Карта розташування: Чернігівська область
Сядрине
Сядрине
Мапа

Зміст

Географічне положенняРедагувати

Село розташоване на річці Сядринка, що впадає в Убідь[1] за 18 км від районного центру і залізничної станції Корюківка.[3] Висота над рівнем моря — 146 м.[4]

ДемографіяРедагувати

За даними сайту Верховної Ради України в Сядрино станом на початок 2012 року мешкає 835 жителів.[1]

Динаміка населення
1866 1897 1988 2012
235 595 839 835

ІсторіяРедагувати

Село утворилось на початку XVII століття. Навколишні землі одержав від Мазепи його зять, що був одружений з сестрою Мазепи на прізвище Забіла. Син Забіли, якому батько віддав маєток, програв його в карти поміщику Добровольському.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні записаний один мешканець села, який помер від голоду.[5]

Під час Другої світової війни на фронті та у партизанському русі брали участь 99 мешканців села, 66 з яких загинули.[6]

Історичні пам'яткиРедагувати

Поблизу села були знайдені поселення бронзової доби та кургани часів Київської Русі.[6]

ПерсоналіїРедагувати

Гарнієр Олександр Миколайович — онук паризького комунара, революціонер, балтійський моряк човна «Разящий», учасник штурму Зимового палацу в Петрограді, комісар, а згодом командир Першого Революційного полку ім. В. І. Леніна.[7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Сядрине на веб-сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 1 січень 2013. 
  2. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С.788
  3. Визначення відстані між містами України, Європи, Азії
  4. Прогноз погоди в селі Сядрине
  5. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область / Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С.320.
  6. а б Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 398.
  7. Передумови створення міліції Чернігівщини

ЛітератураРедагувати

  • Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область / Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с. ISBN 978-966-502-451-4
  • Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1005 с. ISBN 5-88500-011-5

ПосиланняРедагувати