Відкрити головне меню

Гарнієр Олександр Миколайович

Радянський військовик, учасник Жовтневого перевороту

Олександр Миколайович Гарнієр (нар. 1896 року у с. Сядрине, Сосницький повіт, Чернігівська губернія — 31 грудня 1921 року, околиці с. Бреч) — член ВКП(б), матрос, учасник жовтневого перевороту 1917, пізніше радянський військовик та міліціонер. Онук французького комунара Антуана Гарньє.

Гарнієр Олександр Миколайович
Група братських та поодиноких могил (площа Гарнієра).jpg
Народився 1896
Помер 31 грудня 1921(1921-12-31)
Діяльність військовослужбовець
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія

БіографіяРедагувати

Народився 1896 року у селі Сядрине Сосницького повіту, нині — Корюківського району, Чернігівської області. Служим матросом-електриком на есмінці «Разящій[ru]» на Балтийському морі під час Першої світової війни. Надалі очолив матроський комітет корабля.

1917 року вступив до ВКП(б), був учасником жовтневого перевороту, брав участь у штурмі Зимового палацу в Петрограді.

В 1918 очолював об'єднаний загін сосницьких і корюківських партизанів.

У березні 1918 року був зарахований до 1-го революційного полку імені В. І. Леніна, що був сформований у місті Новозибков Брянської губернії. У серпні полк було перекинуто на Кавказький фронт. У січні 1919 року Гарнієр був призначений командиром полку. Під його командуванням полк брав участь у боях біля станиці Наурської, але був розгромлений козаками Денікіна, а залишки відступили до Астрахані.[1]

Надалі служив комісаром у 517-му полку 173-ї дивізії.

У вересні 1921 року призначений начальником Сосницького відділку міліції. Основною метою призначення була боротьба з повстанським загоном Луки Рака, який налічував близько 70-200 бійців, зокрема колишніх міліціонерів. Кавалерійський загін під командуванням Гарнієра рушив убік села Бреч, що контролювалося повстанцями. В ході бою більшість повстанців були вбиті, загинув і Олександр Гарнієр.[2][3][4]

Олександр Гарнієр похований на площі в Корюківці, яка носить його ім'я [джерело?]. Також його іменем називалася вулиця у місті (нині Вознесенська[5]). На могилі 1968 року встановлено погруддя.

ПриміткиРедагувати

  1. Мансур Тамаев. Страницы истории. Вести республики, № 148 (2582), 14.08.2015(рос.)
  2. Є. Населевець. Анархо-махновський повстанський рух на Чернігівщині у 1919-1921 рр. // Сіверянський літопис. — 2006. — № 1. — С. 73-81.
  3. А. Науменко. Село Бреч та його округа // Сіверянський літопис. — 2015. — № 2. — С. 70-84
  4. А. Науменко. Єврейська землеробська громада у селі Бреч Сосницького повіту Чернігівської губернії // Сіверянський літопис. — 2017. — № 6. — С. 56-60
  5. Список перейменованих у Корюківці вулиць, провулків, парків. Сусіди.City (ru). Процитовано 2019-10-22. 

ДжерелаРедагувати