Відкрити головне меню

ГеографіяРедагувати

Довжина 106 км. Площа водозбірного басейну 1 310 км². Похил річки 0,7 м/км. Долина нечітка, завширшки 2,5 км. Заплава вкрита лучною рослинністю, завширшки до 1 км, на правому березі почасти заболочена. Річище помірно звивисте, завширшки 7—10 м, дно замулене, поширена водяна рослинність. Використовується на господарські потреби, як водоприймач осушувальної системи. Річка протікає по відкритій рівнині з незначними вигинами. Перебіг річки спокійний, ями, мілини, острови і пороги відсутні. Повінь з початку квітня до початку травня, підйом води в цей час становить, в основному, не більше двох метрів, проте біля міста Сосниця може бути більше.

Бере початок біля села Березова Гать. Тече по території Новгород-Сіверського, Сосницького, Корюківського районів. Після міста Сосниця Убідь повертає на південь, потім розгалужується на три рукави: Убідь, Біленьке і В`юнку. Всі вони впадають в Десну. Але кожне коліно з цих рукавів має свою назву: Брітановка, Могилки, Коноплянка, Чепеліха, Приж та ін. Тут багато глибоких місць - ям, наприклад: Безодня, Сахарна тощо. Убідь річка рибна. У ній водяться соми, лящі, щуки, окуні, густера, червоноперки, язи і ін.

ПритокиРедагувати

ЕтимологіяРедагувати

Стосовно структури назви логічно зіставити її з серб. , родовий відмінок серб. Dва, завдяки чому в назві «Убідь» виділяється фінальне «-ідь». Гадають, що до ряду фонетично подібних можна віднести «У́блю», нині «У́блянка» — права притока Ужа (басейн Тиси), яка постала з серб. Уб-j-а. Сучасна назва «Ублянка» утворилася від основи за допомогою суфікса «-янка»[1].

ЛегендаРедагувати

Вода з річки Убідь

Діялося це у ХVІІІ столітті. Проїжджала нашим селом цариця Катерина. Захотілося їй води напитися. Принесли слуги з придорожньої криниці води, та не до смаку вона була цариці. Бідні слуги не знали, як їй догодити. Та ось один селянин зачерпнув води з річки Убідь.

І такою смачною вона виявилася, що цариця наказала щоранку їй привозити убідську воду аж в Санкт-Петербург.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Янко М. П. Топонімічний словник України: Словник-довідник. К.: Знання, 1998. — С. 361.
  2. http://proridne.org/Українські%20народні%20легенди/Вода%20з%20річки%20Убідь.html

ЛітератураРедагувати

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
  3. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.