Субіч

Су́біч — село в Україні, в Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Субіч
Вечір над Дністром біля села Субіч Вечір над Дністром біля села Субіч
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Китайгородська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68020130130026437
Основні дані
Населення	291
Площа	0,778 км²
Густота населення	374,04 осіб/км²
Поштовий індекс	32395
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°35′54″ пн. ш. 26°50′10″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32395, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Калачківці, вул. Лісова, 10
Карта
Субіч
Субіч
Мапа

Назва

За народними переказами назва села нібито походить від слова «убочі» – «узбіччя».

Географія

Субіч наддністрянське село розташоване на відстані 33 км автошляхами від міста Кам'янець-Подільський на західній Україні. Добратись можна дорогою Т 2317, далі біля села Вихватнівці звернути на досить погану місцеву дорогу до самого села.

Клімат

Субіч знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Село «Субич» або «Субіч» відоме зі XV століття.

В 1578 році згадується сільський піп. Скельний монастир датується XVI-XVIII століттями. Сільська церква Покрови відома зі 1717 року.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. При комунізмі знищено сільську церкву Покрови, на її місці збудовано магазин.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

По закінченню Другої світової війни у 1946–1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено долину річки Дністер поблизу села.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

У 2021 році поблизу села Субіч легковий автомобіль BMW злетів зі скелі, у момент дорожньо-транспортної пригоди в автівці перебував водій.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 291 особа.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,31 %
російська	0,69 %

Інфраструктура

Селі діяли: комунальне підприємство «Кам’янець-Подільське рибне господарство», ФАП, клуб, магазин, церква-каплиця.

Охорона природи

Скелі над Дністром біля с. Субіч

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

• Наддністрянський заказник — ботанічний заказник місцевого значення. Створений з метою збереження мальовничого природного комплексу на лівому березі Дністра. Зростає лісовий масив з грабово-дубовими насадженнями. У трав'яному покриві — рослини, занесені до Червоної книги України: цибуля подільська, сон великий, сон чорніючий тощо.

Пам'ятки

Субічський печерний монастир

Субічський печерний монастир

Колишній скельний монастир створений в XVI–XVIII століттях в урочищі гори Монастирище, на 40-метровій висоті над рікою Дністер, зараз являє собою пару печер-келій у скелі із заглибленнями для ікон. Деякі вчені стверджують, що заснування могло бути і X столітті. У ті часи у скельних келіях жили монахи, вони тут молилися та працювали. В сучасний час печери завісили килимками, рушничками, фотографіями ікон.

Заново віднайшли печерний монастир відносно недавно вже у пострадянські роки мешканець села та вчитель місцевої школи. Дорогу до храму розчистили, а згодом збудували каплицю субічського скельного монастиря перед стежкою, що веде до давньої споруди.

Монастир не дуже великий, складається зі трьох печер-келій різних за розміром і щоб побачити всі його принади, потрібно буде пройти по зовсім вузькій стежці, яка починається біля каплиці та спускається з 40-метрової висоти вниз до Дністра. Варто зауважити, що ця дорога зовсім нелегка та частко небезпечна: приблизно 800 метрів треба пройти дуже обережно, адже внизу — обрив, але в нагороду за цю складність погляду відкривається чудовий вид на водосховище Дністра.

По дорозі також можна знайти джерела, з яких б'є чистісінька прохолодна вода, з них ще пили монахи, що жили тут дуже давно.

Субіч вважають «молодшим братом» Бакотського печерного монастиря, хоча він набагато менший та не такий відомий. А через небезпечну та складну зарослу стежку і досить важкодоступний для звичайних туристів. Тому більше радимо відвідати та насолоджуватись краєвидами Дністра зі гори Монастирище.

Відомі люди

Проживали, перебували

• Сулковський Йосип Юліанович — український краєзнавець, священик. Душпастирював у селі Субіч 1881–1892 роках.

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Панорами Дністра біля Субіча

Панорама Дністер біля с.Субіч

Панорама біля с.Субіч

Панорама біля с.Субіч Подільські Товтри

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.

Посилання

• http://www.castles.com.ua/subich.html
• Subocz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 521. (пол.)